Соціальні та побутові навички у дітей

З народження починається соціалізація дитини. Активність проявляється в перших емоціях малюка (усмішка, агукання) як реакції на спілкування з рідними. А вже в п`ятимісячне віці мамине дитя позитивно реагує на перебування в колі сім`ї пожвавленням і сміхом. До році використовує міміку, жести і осмислене звуконаслідування для встановлення контакту і виконує нескладні елементарні правила поведінки, орієнтуючись за словами «можна», «не можна».

На другому році малюк доброзичливо, зацікавлено ставиться до оточуючих, встановлює контакти в певних ситуаціях (туалет, прийом їжі). Він розуміє сенс слів-вимог «треба», «не треба» і діє згідно з цими вказівками, виконує доручення дорослих ( «поклади іграшку на місце», «принеси ляльку»), тим самим підкоряючись новим вимогам.

Трирічна дитина активний ситуативно-діловому спілкуванні, допомагає дорослим, привчаючи берегти результати праці (в тому числі колективного). Він прагне до позитивної оцінки своїх дій оточуючими - це свідчить про те, що навички у дітей формуються правильно, йде становлення самооцінки.

Молодші дошкільнята раді спілкуванню з дорослими, адже воно носить пізнавальний для них характер. З однолітками у них формуються партнерські відносини. Вони уважні до емоцій оточуючих і своїм власним, іноді навіть намагаються стримувати свій гнів і злість. Дорослі розвивають у малят адекватну самооцінку, виховують почуття поваги до себе і оточуючих. Діти набувають гнучкість в соціальній поведінці: миряться, посміхаються, дивляться в очі. Вони намагаються стримувати ситуативні бажання (а я хочу!).

Соціальні та побутові навички дітей цього віку доповнюються формуванням оціночно-контрольних дій при виконанні побутових доручень: «Прибери іграшки», «Віднеси книгу», «Постав чашку». Діти вміють вмиватися, користуючись милом, мити руки, витиратися рушником і без нагадування класти мило, вішати рушник на місце.

Малюки правильно і в певній послідовності одягаються, роздягаються, складають одяг на лицьову сторону. Вони самостійно помічають і усувають непорядок в одязі, своєчасно користуються носовими хустками, серветками, туалетом і дотримуються правил прийому їжі, використовуючи необхідні столові прилади. Дитина хоче бути хорошим, чути схвалення дорослих, відчувати впевненість у своїх силах.

Діти середнього дошкільного віку вже здатні адекватно оцінити результативність своїх вчинків для інших і самого себе, хоча більш об`єктивні в оцінці оточуючих. Вони доброзичливі і прагнуть до позитивних і безпечним діям в побуті: підтримання чистоти, порядку, особистої гігієни.

Дошкільнята вдосконалюють свої побутові навички по догляду за одягом, взуттям, ретельніше одягаються, допомагають прибирати в будинку, навіть пилососити, підмітати підлогу і витирати пил. Вони беруть участь в сервіровці столу, миття посуду, самостійно ремонтують іграшки, книги, доглядають за кімнатними рослинами, піклуються про молодших в сім`ї.

Акуратність і охайність діти вітають як необхідність для їх здоров`я, вони самостійні у самообслуговуванні. Хлопці усвідомлюють доброзичливе ставлення до себе, помічають зміни настрою у інших, проявляють увагу і співчуття. Вони адекватно висловлюються про власні почуття в даний момент, намагаються не повторювати вчинки, які отримали негативний відгук оточуючих. Господарсько-побутової працю організовується дорослим у вигляді доручень.

Попередньо з дитиною слід обговорити майбутню роботу, оцінити її важливість, розповісти про те, що дошкільнику треба зробити, щоб результат був досягнутий. Необхідно вчити малюка звертати увагу на стан ігрової зони, бачити необхідність праці, включатися в процес за власною ініціативою.

Дитина намагатися акуратно повісити одяг в шафу, скласти іграшки, прибрати посуд, знайти потрібну річ, виконувати інші прості побутові операції. Дорослий звертає увагу на якість виконання, своєчасність, хвалить за позитивний результат.

Старші дошкільнята розуміють своє соціальне відповідність в партнерських відносинах з однолітками. Їх соціальні та побутові навички дозволяють їм оцінювати свої і чужі дії більш аргументовано, уникати імпульсивності. Діти і при відсутності контролю повинні робити дрібні покупки, брати участь в приготуванні їжі: перебирати і мити овочі, фрукти, допомагати ліпити пиріжки, пельмені.

Вони дбають про тварин, доглядають за молодшими дітьми, вміють відповідати на дзвінки по телефону, знаходять собі корисні справи, відчуваючи при цьому моральне задоволення. Діти керують своєю поведінкою, намагаючись спілкуватися і діяти, не заважаючи іншим.

У цьому заслуга мудрих дорослих, які їх виховують, радіють успіхам дітей, пояснюють їх права, допомагають зайняти гідне місце в системі відносин з однолітками та дорослими.

Включаючи дитину в активну і повну життя в родині (спільні прогулянки, постійні побутові доручення, підготовка до свят), дорослі повинні навчити дитину не тільки зовні проявляти ввічливість, а й бути дбайливим, уважним, розуміти настрій близьких, тобто вчити дитину робити добро.

Олена Шейна, likuvati.ru

Увага, тільки СЬОГОДНІ!