Трудові та навички самообслуговування дитини
Він сам одягається, роздягається, причісує волосся, вмивається, при цьому відчуваючи задоволеність собою. Дитина вміє вивертати одяг на лицьову сторону, зав`язувати шнурки черевиків, застібати, розстібати гудзики, є з закритим ротом, користуючись ложкою, виделкою, серветкою.
Слід дорослому звернути увагу на результат таких дій, похвалити.
При виконанні доручень, що відносяться до господарського праці (наведення порядку в іграшках, збір інвентарю в пісочниці), це особливо важливо.
Мета такої роботи повинна бути доступна дитині: розкласти ложки, погодувати акваріумних рибок. Важливо показати вихованцю і результат: погодував рибок - вони задоволені і граються в воді.
Стимулює дітей і можливість працювати разом зі старшими, наслідуючи їм. «Я теж буду!» - Каже малюк і енергійно, радісно приймається за роботу: розпушує землю, поливає квіти. Це формує трудові та навички самообслуговування дитини, розвиває ініціативу, самостійність.
У теплу пору діти грають і освоюють пісок і воду: купають ляльок, миють машинки і кораблики, переносять пісок, споруджують будинки і фортеці. А свобода рухів благотворно впливає на зростаючий дитячий організм.
Хоча дитина чотирьох років потребує ще в нагляді, допомоги, його трудові та навички самообслуговування дозволяють дорослим обмежитися наглядом, заохоченням, нагадуванням способів виконання. Це розвиває самостійність, впевненість дитини в своїх силах (він «великий»).
У цьому віці діти опановують не тільки трудовими, але навіть і організаційними навичками: обмірковують, яке саме обладнання необхідно при роботі, як користуватися ним, де взяти.
Необхідно звернути увагу на працю людей, його значимість, ставлення до роботи мами, тата, формуючи у дітей повагу до трудівників, плодам їх роботи. А спільна діяльність викликає захват від того, що він корисний, потрібний.
Старші дошкільнята із задоволенням беруть участь в колективній праці. У них сформувалися вже певні навички самообслуговування. Вона стала для них потребою.
Дорослі звертають увагу тільки на темп, якість їх роботи (як пришита гудзик, почищена взуття). Важливо, щоб трудові навички переросли в звички.
Необхідно розширити обов`язки дітей з самообслуговування: прибирання ліжка, миття чайного посуду, наведення порядку в шафі і столі, догляд за рослинами, приготування їжі та годування тварин.
При цьому діти керуються планом дій, раціонально використовують час, вміють прискорити темп роботи, знаходити свої недоліки, підтримувати порядок і працювати не відволікаючись.
Треба вчити їх швидко організовувати свою працю, доводити справу до кінця, завершуючи прибиранням робочого місця. Нам цікаво почути емоційний розповідь дитини про його праці: що робив, що вдалося, як долав труднощі. Такий самоаналіз дасть можливість у майбутньому уникнути помилок, врахувати свій досвід, відчути гордість за користь, яку він приніс родині.
Деякі навички колективної праці допоможуть дітям успішно впоратися з роботою. Дорослі повинні проінформувати, що і хто повинен робити (розподілити працю). При цьому важливо погоджувати свої бажання і бажання інших дітей.
Діти самі підбирають інвентар, продумують як ним користуватися. Кожен повинен відповідально, не відволікаючись виконати своє завдання, а в разі потреби надати допомогу іншій дитині.
Якість роботи буде відмінним, якщо кожен буде намагатися. Для цього слід мотивувати дітей. Результат праці стане показником рівня розвитку трудових і навичок самообслуговування кожного учасника, а також оцінить професійну підготовку дорослих, їх відповідальність.
Треба пам`ятати, що в подальшому все стануть учасниками колективної праці, тому ці навички слід шліфувати, розвивати у вищу форму трудової діяльності.
Олена Шейна, likuvati.ru