Туляремія - про симптоми, діагностику, лікування та профілактику

Якщо наш організм стикається з вірусами та іншими патогенними мікроорганізмами, то першою на його захист піднімається лімфатична система. Саме вона стимулює імунітет і пручається поширенню болячки по всім клітинам тіла, приймаючи удар на себе. Так і таке ураження інфекційної природи, як туляремія, виявляється порушеною діяльністю лімфатичної системи. Розглянемо цю недугу детальніше, поговоримо про його симптоматиці, методи діагностики, терапії та профілактики.

Захворювання туляремія найчастіше передається людині від різних гризунів, наприклад, щурів або мишей. Тварина-переносник при цьому через деякий час гине, але бактерії можуть знаходитися в його тілі до півроку. Ми можемо захворіти на туляремію не тільки від тісного контакту з хворими гризунами, а й від роботи з зерном, яке їло тварина або від споживання накопичений води. Однак нагрівання бактерії до шістдесяти градусів викликає її загибель.

туляремія симптоми

Перші ознаки, що сигналізують про поразку туляремією можна помітити через сім діб після події зараження. У людини істотно підвищується температура, розвивається лихоманка. Він страждає від безсоння, сильний головний і м`язовий біль. Характерним симптомом туляремії є зміна розмірів лімфатичних вузлів в бік збільшення. Крім того недуга дає про себе знати загальною слабкістю організму, почервонінням шкіри на обличчі і збільшенням кровоносних судин в очах. До симптоматиці також відносять виникнення запаморочень і сплутаність свідомості, можуть з`являтися і галюцинації.

Якщо збудник проник в організм крізь слизові оболонки ока, починає розвиватися кон`юнктивіт, крім того збільшуються ті лімфовузли, які розташовуються біля вуха. Також бактерії можуть потрапляти наше тіло через воду і навіть через вдихаємо повітря. При такому способі зараження хвороба проявляється ураженням шийних лімфовузлів, гланд і слизових оболонок ротової порожнини.

Захворювання, розвинене в абдомінальній формі, характеризується нудотою, порушеннями стільця, хворобливими відчуттями в районі живота, а також деяким збільшенням селезінки і печінки. У певних ситуаціях від хвороби страждаю і легкі. В такому випадку хворому стає важко дихати, у нього розвивається кашель і з`являються болі, що локалізуються в грудині.

Туляремія - це досить серйозна небезпека для людей, що мають сильно ослаблений імунітет. В цьому випадку лімфовузли абсолютно не справляються з навантаженням, внаслідок чого хвороба відразу ж вражає внутрішні органи. Частими ускладненнями даної інфекції прийнято вважати пневмонію, менінгіт та інфекційно-токсичний шок.

Туляремія - діагностика

Для постановки діагнозу хворому необхідно здати цілий ряд аналізів крові, а також сечі. При цьому підвищена кількість лейкоцитів в крові буде сигналізувати про наявність запалення в організмі. До досліджень для ранньої діагностики відносять також ПЛР-дослідження, хвороба при цьому визначають по ДНК збудника. У лабораторії здійснюють забір крові або ж сечі, і результати з`являються через пару-трійку днів. Якщо туляремія вразила органи дихання, здійснюють рентгенологічне дослідження грудини, а також КТ легенів.

Туляремія - лікування

Терапію туляремії здійснюють в стаціонарі інфекційного відділення, хоча хворий і не є небезпечним для оточуючих. Основою лікувальних заходів є антибіотики, при цьому для максимальної ефективності їх комбінують. Такі медикаменти, як стрептоміцин, а також гентомицина, вводять хворому внутрішньом`язово. Якщо ці кошти виявляються недостатньо ефективними, доктор може прописати левоміцетин або рифампіцин.

В цілому всі заходи, що приймаються лікарями в терапії туляремії, мають на меті усунення симптоматики інтоксикації і нормалізацію стану хворого. З цією метою практикується внутрішньом`язове введення розчинів для дезінфекції, а також антигістамінних медикаментів, саліцилатів та різних вітамінних засобів.

Якщо туляремія має бубонної тип, здійснюють розтин нагноений на шкірі, а потім їх чистку із застосуванням антибактеріальних засобів. Після шкірні виразки покривають пов`язками, змінюючи їх у міру необхідності. Загальна тривалість терапії становить близько п`ятнадцяти діб. Весь цей час хворому необхідно залишатися в стаціонарі. Про одужання свідчить зменшення лімфатичних вузлів, а також помітне поліпшення самопочуття.

профілактика туляремії

Основним заходом попередження туляремії прийнято вважати вакцинацію, яку здійснюють з інтервалом в п`ять-сім років. Всі люди, які контактують із зерновими продуктами, повинні мати достовірну інформацію про ймовірність зараження. В особливо небезпечних щодо інфікування районах необхідно регулярно дезінфікувати приміщення підприємств сільського господарства і дотримуватися санітарних норм.

При підозрі на зараження можна попередити хворобу до появи симптоматики, ввівши препарати антибіотиків внутрішньовенно. Індивідуальні заходи захисту мають на увазі носіння спецодягу, в тому числі і рукавичок. Після закінчення роботи руки гарненько миють і дезінфікують.

Хвороба може передаватися і комарами, тому необхідно вживати заходів захисту від цих комах. Варто уникати і споживання сирої накопичений води.

Туляремія практично завжди закінчується повним одужанням, але після курсу лікування потрібно приділити час відновлення кишкової мікрофлори.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!