Лікування і симптоми гломерулонефриту гострого і хронічного
Гломерулонефрит - це захворювання нирок, яке характеризується ураженням судин ниркових клубочків, а також порушенням функцій нирок, а саме виведення з організму токсинів і освіти сечі.
Захворюванню найбільш схильні люди у віці до сорока років, гломерулонефрит у дітей - явище не рідкісне, і може привести до хронічної ниркової недостатності.
симптоми гломерулонефриту
- Присутність крові в сечі
- набряки
- Підвищений артеріальний тиск
- Зниження об`єму сечі
- Підвищена температура тіла
- зниження апетиту
- Збільшення у вазі
- задишка
- Нудота блювота
- Головні болі
причини гломерулонефриту
Інфекційні захворювання:
- ангіна
- сепсис
- ендокардит
- Пневмококковая пневмонія
- Вітряна віспа
- мононуклеоз
Системні захворювання:
- Червона вовчанка
- васкуліти
- Спадковий легенево-нирковий синдром
- Хвороба Шенлейна-Геноха
- введення вакцин
- опромінення
- токсичні речовини
Гломерулонефрит починає проявлятися через 1-4 тижні після впливу в своєму розпорядженні фактора.
Захворювання може носити гострий або хронічний характер.
гострий гломерулонефрит
Гострий гломерулонефрит проявляється симптомами загальної інтоксикації:
- нудота
- блювота
- втрата апетиту
- Головні болі
- Підвищена температура тіла
- слабкість
- Біль в області попереку
- Присутність домішки крові в сечі
- Зниження добового об`єму сечі
- Набряки обличчя і кінцівок
гострий гломерулонефрит, в свою чергу, можна розділити на дві форми:
- інфекційна гостра
- Постінфекційна форма гломерулонефриту, яка розвивається після перенесених інфекцій (стрептокок і пневмокок).
хронічний гломерулонефрит
Дана форма захворювання своїми проявами не сильно відрізняється від гострого гломерулонефриту. При цьому спостерігаються хронічні імунозапальні зміни в нирках, які супроводжуються частими рецидивами сечового синдрому, порушенням функції нирок, результатом чого стає хронічна ниркова недостатність.
Факторами ризику розвитку хронічного гломерулонефриту є переохолодження, інфекційні осередки, ослаблена реактивність організму.
Форми розвитку хронічного гломерулонефриту:
- латентна
- гематурична
- нефротична
- гіпертонічна
- змішана
лікування гломерулонефриту
Вибір методу лікування захворювання безпосередньо залежить від форми і стадії гломерулонефриту. При гострій формі лікування може зводитися до суворого дотримання постільного режиму, спеціальної дієти, прийому антибіотиків. Як правило, на це йде півтора тижні. Лікар призначає курс антибіотиків, виходячи з причини появи гломерулонефриту, якщо захворювання пов`язане з стрептококової інфекцією горла, призначаються препарати пеніциліну, які сприяють блокуванню інфекції в людському організмі, пригнічуючи комплекси антитіло-антиген.
При наявності виражених набряків, лікар призначає пацієнтові прийом сечогінних препаратів. Крім цього, лікування гломерулонефриту може включати в себе прийом стероїдних гормонів, таких як дексаметазон, триамцинолон, преднізон.
При лікуванні захворювання досить важлива роль відводиться харчуванню, призначається дієта при гломерулонефриті, яка полягає у відмові від вживання кухонної солі для зниження набряків, а також в обмеженні білка. Максимальний обсяг випивається рідини на добу може становити один літр. Кількість споживаного в добу цукру повинно приносити не більше 0,5 кг, за течією часу можуть бути додані гарбуз, картопля, апельсини, кавуни.