Після видалення щитовидної залози

Відразу після здійснення операції пацієнти відчувають біль в горлі, шия в місці розрізу опухає, крім того, в задній частині шиї з`являються неприємні відчуття. Подібні явища зазвичай самостійно пропадають вже через два-три тижні після операції. Іноді помітно порушення голосу, пов`язане з ларингітом, ініційованим дратівливим впливом інтубаційної трубки при анестезії. Вельми рідко відбувається пошкодження поворотного нерва, що може бути причиною захриплості або слабкості голоси. Якщо видаляється досить значна частина залози, іноді виникає стан, що обумовлено низьким рівня кальцію в організмі. Ознаки гипокальциемии ліквідують, вводячи в їжу кальцій біологічно активні добавки.

Після операції обов`язково призначають всередину левотироксин для придушення секреції тиреотропного гормону гіпофіза, що запобігає рецидив ТТГ-залежною пухлини, і розвиток вторинного гіпотиреозу.

Після виконання операції з видалення частини щитовидної залози, організм як і раніше буде потребувати в тироксину, який є основним її гормоном. І з цим завданням повинна буде справлятися залишена частина органу. У початковому післяопераційному періоді слід не перевантажувати цю частину, тому перші три місяці хворому призначають прийом невеликої дози тироксину. У більшості випадків дозу призначають в кількості 50 мкг / добу одноразово вранці за двадцять хвилин до прийому їжі. Таке призначення дозволяє сформуватися частини органу без впливу збільшеного навантаження. Згодом добову дозу поступово зменшують, причому поспіх тут може надати істотну шкоду. Середній темп зниження дози тироксину здійснюється за схемою: два тижні по 25 мкг / сут.- далі два тижні по 25 мкг через день, після чого препарат відміняють, але не пізніше, ніж через місяць, слід здійснити перевірку вільного тироксину і тиреотропного гормону.

Вживання тироксину може надавати подразнюючу дію на слизову оболонку шлунка, тому при наявності виразки хвороба шлунка, ерозивного гастриту, або просто при розвитку помітного дискомфорту у верхній частині живота тироксин дозволяють вживати під час прийому їжі.

Відновлення після видалення щитовидної залози

Здійснена операція не тільки не обмежує звичний спосіб життя і режим, а й передбачає швидке відновлення звичайного для людини укладу. Завдання лікарів і полягає в забезпеченні можливості повноцінної життєдіяльності та роботи, і тироксин, зокрема для цього і призначають. Звичайно, не варто перевантажувати ославлений хірургічним втручанням організм раптовими перепадами емоційних і фізичних навантажень, але подібні побажання можна віднести і до здорової частини населення.

Особливо важливо утримуватися від таких побутових перевантажень, як переїзд, ремонт, трудові подвиги і їм подібних в період прийому тироксину. Це помітно доповнює навантаження на щитовидну залозу. Але в іншому модно вважати себе абсолютно здоровою людиною, до якого не належать поширені обмеження для хворих: «не виходити на сонце», «не нахилятися», «не підходити до газової плити» та ін.

Починають вживання тироксину в перший тиждень після операції. Сама перша дата прийому особливого значення не має, оскільки тироксин проявляє досить уповільнений ефект.

Однак скасовувати тироксин, або експериментувати з дозуванням в самостійному порядку не варто. Тут обов`язково узгодження з лікуючим лікарем. Подібне рішення лікар приймає через три місяці після операції, і підставою для цього можуть служити результати огляду і ультразвукового дослідження щитовидної залози.

Віддалений фрагмент щитовидної залози направляють на гістологічне дослідження, яке повинно підтвердити певний до операції діагноз. У будь-якому випадку необхідно отримати додаткову консультацію та остаточні рекомендації у лікаря після гістологічного висновку, це відбувається, зазвичай через тиждень-півтори після операції.

Щоб визначити метастази в інші органи, зокрема, в легені, через місяць-півтора після операції проводять сцинтиграфію. Метастази в легеневу тканину визначають у кожного сьомого хворого.