Поширені захворювання щитовидної залози

Поширені захворювання щитовидної залози виявляються недостатнім виробленням (при гіпотиреозі) або надлишкової (при гіпертиреозі) тиреоїдних гормонів. Щитовидна залоза розташовується під щитовидним хрящем (адамовим яблуком) попереду трахеї. За формою і розташуванню нагадує краватку-метелика. Функція залози полягає в секреції тиреоїдних гормонів, які контролюють процеси обміну речовин в організмі. Гіпертиреоз - це найбільш поширене гормональне порушення, що веде до гіперстимуляції метаболізму.

Основні прояви:

- занепокоєння і безсоння;

- збудження і дратівливість;

- втрата маси тіла, незважаючи на підвищений апетит;

- підвищене потовиділення;

- тремор;

- серцебиття;

- діарея;

- зниження частоти або припинення менструацій у жінок;

- зниження статевого потягу;

- погіршення (при наявності захворювань серця) або дебют стенокардії;

- зміщення вперед очних яблук (екзофтальм);

- припухлість на шиї (зоб) в результаті збільшення щитовидної залози.

Дефіцит тиреоїдних гормонів призводить до уповільнення роботи організму і може викликати:

- втома;

- депресію;

- погану переносимість холоду;

- сухість шкіри і жорсткість волосся;

- сиплість голосу- прибавку в весе- запори;

- рясні або нерегулярні менструації у жінок;

- блідість, воскової вид шкіри і утворення на шкірі синців при найменших пошкодженнях;

- відчуття поколювання в кистях (синдром зап`ястного каналу).

Існує безліч причин захворювань щитовидної залози. Причини гіперпродукції (зайвої вироблення) тиреоїдних гормонів: № хвороба Грейвса - аутоімунне захворювання, при якому утворюються антитіла, що впливають на вироблення гормонів- вузли щитовидної залози - в новоутвореннях відбувається надлишкове вироблення гормонів- тиреоїдит де Кервена - гостре запальне вірусне захворювання.

Причинами гіпопродукціі (нестачі) тиреоїдних гормонів можуть бути:

- аутоімунний гіпотиреоз - захворювання, що розвивається при наявності антитіл, що атакують клітини щитовидної залози;

- тиреоїдит Хашимото - запальне аутоімунне захворювання;

- дефіцит йоду в їжі;

- нераціональне лікування гіпертиреозу - терапія, що руйнує гормонопродуцірующіх тканину.

При підозрі на гіпертиреоз лікар крім фізикального огляду використовує і методи візуалізації. У деяких випадках пацієнтам призначають біопсію тканини щитовидної залози. Обидва види патологій діагностуються за результатами аналізів крові на рівень гормонів, а також аномальних антитіл:

- при гіпертиреозі рівень гормонів трийодтироніну (ТЗ) або тироксину (Т4) підвищено, а рівень гормону, що стимулює залозу (ТТГ), знижений;

- при поширеному гіпотиреозі є підвищений рівень ТТГ, а рівень Т4 аномально знижений.

Існує кілька поширених методів лікування захворювань щитовидної залози. Залежно від симптомів і картини хвороби можливі різні методики лікування пацієнтів з гіперпродукцією тиреоїдних гормонів:

• Лікарська терапія.

Призначення карбімазола перешкоджає виробленню тиреоїдних гормонів. При використанні препарату можливі побічні ефекти: висипання, алопеція, порушення діяльності шлунково-кишкового тракту і пригнічення функції кісткового мозку. Тривалість курсу лікування 6-24 місяці.

• Застосування радіоактивного йоду. Препарат, що руйнує тканину щитовидної залози і пригнічує вироблення гормонів, призначається перорально одноразово. У пацієнтів регулярно береться кров на аналіз, так як можливий розвиток гіпотиреозу.

• Хірургічне втручання рекомендується в рідкісних випадках. При видаленні занадто великої кількості тканини щитовидної залози у хворого може розвинутися гіпотиреоз. Також є ризик пошкодження голосових зв`язок або випадкового видалення прилеглих паращитовидних залоз.

• Використання бета-блокаторів показано при тривожності або треморе.

При ураженні очей рекомендується консультація окуліста. При гіпотиреозі призначають тироксин (синтетичний тиреоїдний гормон) в таблетках в дозі від 100 до 150 мікрограмів на добу. Хворим необхідно регулярно проводити аналізи крові для корекції дози. У пацієнтів похилого віку з метою уникнення порушення функції серця дозу тироксину підвищують повільно. При відсутності лікування гіпертиреозу у хворих розвиваються ускладнення:

- остеопороз;

- серцева недостатність;

- інфаркт міокарда та інсульт.

Лікування зазвичай призводить до полегшення симптомів гіпертиреозу і попереджає розвиток ускладнень. Проте, можливий рецидив, особливо у пацієнтів з хворобою Грейвса. При лікуванні гіпотиреозу гормоном тироксином симптоми зникають через кілька тижнів. Пацієнти із захворюваннями щитовидної залози проходять регулярні медогляди і здають кров на аналіз для контролю рівня тиреоїдних гормонів. Особливо важливо здійснювати систематичне спостереження вагітних жінок із захворюваннями щитовидної залози. Обстеження при вагітності необхідні для запобігання порушенню росту і психічного розвитку дитини в результаті тиреоїдної недостатності у внутрішньоутробному або ранньому неонатальному періоді. При виявленні проблеми жінка потребує відповідного лікування. Скринінг всього населення на хвороби щитовидної залози невиправданий. Однак його користь очевидна при обстеженні хворих на цукровий діабет.