Гіпертиреоз щитовидної залози. Лікування. Методи перемогти захворювання

Останнім часом значно збільшилася кількість людей з різними порушеннями в роботі щитовидної залози. Погіршується загальна екологічна обстановка, що веде до зниження імунологічної захисту організму, відсутня планова йодна профілактика, в ряді місцевостей збільшується радіоактивний фон - все це далеко не в кращу сторону впливає на стан «щитовидки».

А тому розглянемо часто зустрічається захворювання гіпертиреоз щитовидної залози, лікування, методи дозволяють перемогти це захворювання.

Захворювання щитовидної залози гіпертиреоз - (тиреотоксикоз) - це підвищений функціонування органу. У буквальному перекладі - отруєння тиреоїдними гормонами. Це дуже точно вказує на суть захворювання, тому що ця хвороба зустрічається і в нормальних умовах, наприклад, під час вагітності.

Обмін речовин при гіпертиреозі протікає дуже активно. Тому хворі часто втрачають у вазі, скаржаться на постійну спрагу, у них порушується серцева діяльність (в 99% випадків), з`являється задишка. Тіреотоксіческій тремор - дрібне тремтіння пальців рук - спостерігається практично у всіх пацієнтів, іноді дуже сильний.

Відбуваються зміни з боку психіки - людина стає метушливим, збудженим, переляканим, часто - агресивний. Їм властива різка зміна настрою - від депресії до ейфорії, втрачається здатність концентрації уваги, мучить безсоння, швидка стомлюваність, буває плаксивість.

Виникає ризик розвитку остеопорозу та переломів, так як через підвищеного рівня гормонів в кістковій тканині зменшується запас кальцію. У більшої частини пацієнтів з гіпертиреозом виявляється зоб.

ознаки захворювання

Найбільш ймовірними симптомами при підвищеній функції щитовидки є: витрішкуватість, двоїння в очах, набряки і мішки навколо очей, хворий не може сконцентрувати погляд на одному предметі.

Рідше відбуваються зміни з боку травної системи, порушується функція надниркових залоз, яєчників, розшаровуються і ламаються нігті, ламаються і випадають волосся.

Через те, що ознак захворювання досить таки багато, людина, не підозрюючи про хворобу, звертається до окуліста, психіатра, кардіолога з одиничними симптомами. А вони не маючи можливості зіставити, можуть поставити невірний діагноз. Але ж тільки зіставивши всі симптоми захворювання, можна зрозуміти, що хворому потрібен зовсім інший фахівець - лікар-ендокринолог.

Так до гіпертиреоз відносяться такі захворювання: дифузний токсичний зоб, багатовузловий токсичний зоб.

При підозрі на зміни функції щитовидної залози призначають дослідження крові на визначення рівня ТТГ (тиреотропного гормону), тиреоїдних гормонів Т3 і Т4. При гіпертиреозі рівень ТТГ знижений, а Т3, Т4 - обидва або один з них підвищений.

Крім цього лікар для додаткового обстеження може призначити УЗД, сцінтіографіі (сканування за допомогою радіоактивного йоду), термографію, біопсію щитовидної залози.

методи лікування

При гіпертіреозних захворюваннях існують три методи лікування: медикаментозне, хірургічне та лікування радіоактивним йодом.

Медикаментозне лікування гіпертиреозу

Призначення препаратів, які пригнічують активність щитовидної залози - загальноприйнятий метод в лікуванні гіпертиреоз в Росії і багатьох країнах Європи. Найважливішим в процесі лікування є правильне дозування препаратів, час прийому і своєчасні обстеження.

Найчастіше в нашій країні в якості тиреостатичного препарату призначають таблетки мерказоліла (зарубіжні аналоги - тиамазол, тирозол). Ці ліки пригнічує в щитовидній залозі синтез тироксину. На початковому етапі призначається досить велика доза таблеток - 30-40 мг в день. Коли рівень гормонів знижується, то і дозування мерказоліла знижується до 10 мг на добу. При нормалізації рівня гормонів лікарі додають L-тироксин в невеликому дозуванні. Це загальноприйнята схема: «блокуй - заміщай». Медикаментозна терапія зазвичай триває не менше півтора-двох років.

Однак вагітним це схему не призначають.

Попутно для уповільнення серцевого ритму хворим на гіпертиреоз призначають серцеві препарати: атенолол, бісопролол, пропранолол і інші.

У медикаментозного лікування є один недолік: висока частота рецидивів після закінчення прийому тиреостатиков. В середньому у 50% пацієнтів після півторарічного курсу лікування протягом наступного року знову проявляються симптоми захворювання.

хірургічне лікування

Хірургічне лікування призначають при рецидивах захворювання після медикаментозного курсу і появі важких побічних ефектів, при великому збільшенні обсягу щитовидки, при поєднанні захворювання з новоутвореннями в щитовидній залозі. Операцію проводять під загальним наркозом. Найчастіше щитовидну залозу видаляють не повністю, невелику її частину зберігають. Після операції спостереження до ендокринолога обов`язково, щоб виключити розвиток гіпотиреозу - зниження функції щитовидної залози.

Лікування радіоактивним йодом

Високоефективним і безпечним методом є лікування радіоактивним йодом. Його призначають при рецидивах після хірургічного (іноді медикаментозного) лікування, при неможливості проведення операції з яких-небудь причин, при літньому віці пацієнта.

Хворий приймає рідина або капсули, що містять радіоактивний йод, який потрапляє в організм, накопичується в клітинах щитовидної залози і «вбиває» їх. Найчастіше симптоми гіпертиреозу зникають протягом декількох тижнів. Іноді проводять повторний курс лікування. Цей метод застосовує в клініках більше 40 років, і вважається безпечним по відношенню до розвитку онкологічних захворювань.

Однак, якщо вражена щитовидна залоза, гіпертиреоз виник під час вагітності або годування груддю, то радіоактивний йод не використовують.

Светлана44, likuvati.ru

Увага, тільки СЬОГОДНІ!