Перша допомога - випадки при зануреннях з аквалангом

Аквалангіст під водою дихає при більш високому тиску, ніж на поверхні (на кожні 10 м тиск зростає на 1 атм, тобто на глибині 30 м становить 4 атм). Під час занурення в воду знижується обсяг повітря в навколоносових пазухах, середньому вусі і легких, а кількість кисню та азоту, розчинені в тканинах зростає. Наслідки занадто швидкого підйому:

1) баротравми - викликана раптовим підвищенням обсягу повітря в легенях (внаслідок затримки дихання, а найчастіше внаслідок його затримки через паніку), а також в середньому вусі і навколоносових пазухах (якщо виникне обтурація їх з`єднань з носоглоткою). Пошкодження легеневих альвеол настає найчастіше під час швидкого підйому з невеликої глибини (до 10 м). Перші симптоми (як правило, протягом 30 хв після підйому на поверхню): кашель, кровянистая мокрота, часте дихання, біль в грудній клітці, що підсилюється при диханні, задишка і ціаноз, рідше артеріальна повітряна емболія мозкових і коронарних судин, пневмоторакс (іноді напружений);

2) декомпресійна (кесонна) хвороба - поява в крові і тканинах бульбашок газу (азоту) після підйому з великої глибини (зазвичай> 20 м). Симптоми (частіше до 3 год після підйому на поверхню, посилюються під час авіаперельоту, як наслідок зниженого тиску в кабіні): легкі - свербіж та почервоніння шкіри, біль в м`язах і зв`язках в області великих суставов- важкі - викликані наявністю пухирців газу в кровоносних судинах (легенева емболія) і ЦНС (зазвичай спинний мозок).



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » Перша допомога - випадки при зануреннях з аквалангом