Дизартрія у дітей

Дизартрія у дітей - мовне порушення, при якому страждає произносительная сторона. На відміну від інших порушень при дизартрії страждає не вимова окремих звуків, а загальна артикуляція мови.

Причини дизартрії у дітей

Дизартрія розвивається в результаті органічного ураження центральної нервової системи, на яку можуть впливати шкідливі фактори в період внутрішньоутробного розвитку (важкі токсикози, вірусні інфекції, патологія плаценти), під час народження (стрімкі або затяжні пологи, викликають крововилив в мозок) і в ранньому віці (після менінгіту або енцефаліту).

Клінічні прояви

Неврологічний характер ураження обумовлює рухову причину порушень - рухливість мімічної мускулатури особи і мовної мускулатури обмежена, мова нечітка, «зім`ята», голос тихий, але може бути і різким. Порушений ритм дихання, тому темп мови неправильний - прискорений або уповільнений.

Порушення мови можуть бути різного ступеня тяжкості: від практично непомітних (діти навчаються в звичайних школах, потребуючи лише в допомоги логопеда) до мови, зрозуміти яку неможливо (ці порушення супроводжують важкі родові травми, ДЦП, нейроінфекції, вимагаючи спеціалізованого лікування).




При дизартрії у дітей порушена загальна дрібна моторика рук, так як відповідні центри в головному мозку знаходяться поруч, страждаючи одночасно. Діти не тільки говорять погано, але і їдять, оскільки їм важко гризти і жувати, не можуть полоскати рот внаслідок слабкого розвитку м`язів язика і щік.

Діти з дизартрією незграбні, погано володіють власним тілом - не вміють стрибати на одній ніжці, танцювати, не бажають застібати ґудзики та шнурувати взуття, погано вирізають і ліплять, не можуть правильно тримати олівець чи ручку, адже їм даються важко дрібні рухи.

При неправильному відношенні батьків і відсутності педагогічної корекції у дитини з`являється маса комплексів.

Боротьба з дизартрією

Дитині не потрібно давати м`яку їжу, аби він поїв, це сприяє затримці розвитку мовного апарату. Слід поступово привчати дитину до пережовування твердої їжі.

Необхідно розвивати дрібну моторику рук, застосовуючи спеціальні вправи. Вчити застібати ґудзики спочатку на знятої одязі, не тільки показуючи руху, а й допомагаючи виконувати їх руками дитини. Те ж зі шнурівкою взуття, спочатку на знятих черевиках, а потім - на себе.




Дитину слід вчити надувати щоки, втягувати їх, утримувати повітря, щоб потім можна було навчити полоскати водою рот.

Порушення моторики вимагають індивідуальних додаткових занять в спеціальних установах і домашньої тренування. Навчання проводять за різними напрямками - розвиток моторики, виправлення вимови звуків, вдосконалення дикції, формування ритміко-мелодійної сторони мовлення.

Методики виправлення порушень артикуляції мови і рухових функцій існують, фахівцям вони відомі і не містять нічого нездійсненного. Головне, щоб батьки визначилися до якого фахівця їм потрібно піти. Для досягнення більш швидких результатів проводити роботу слід спільно з логопедом, консультуючись з лікарем-психоневрологом і фахівцем з лікувальної фізкультури.

Досить часто порушення, з якими батькам доводилося мучитися роками, йшли через кілька місяців відповідних занять.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » » Дизартрія у дітей