Бронхоектатична хвороба легенів. Етіологія (причини) виникнення

Бронхоектатична хвороба - це недуга, що вражає нижні відділи бронхів. Він проявляється незворотнім розширенням цієї ділянки, яке відбувається в період загострення гнійним запальним процесом. Якщо захворювання постійно лікувати, воно легко піддається контролю і практично не здатне привести до летального результату. Але якщо його ігнорувати, ризик смерті значно зростає.

Бронхоектатична хвороба набагато частіше вражає чоловіків, ніж жінок. Крім того, статистика стверджує, що вона більш характерна для людей, що палять, а також для тих, хто живе в холодних регіонах з підвищеною вологістю. Вперше такий діагноз ставлять в проміжку від п`яти до двадцяти п`яти років.

До сих пір вчені не визначили причини, за якими починається початкове розвиток бронхоектатичної хвороби, тим не менш, існує кілька теоретичних припущень, що її може спровокувати:

1. Генетичні мутації, які проявляються в період формування бронхо-легеневої системи. Вони виражаються в недостатньому розвитку бронхіальної мускулатури, еластичності тканин і інших механізмів, що відповідають за підтримання тонусу бронхів.
2. Часті пневмонії, а також бронхіти, перенесені в дитинстві (так як саме в цей період відбувається формування всієї дихальної системи). Подібні захворювання можуть викликати серйозні порушення в структурі тканин всього бронхіального дерева. Така ж картина може бути викликана кашлюк, кір, муковісцидоз, кір тощо
3. Абсцес легень. Це гнійне ураження тканини легенів, яке може привести до повного припинення функціонування дрібних бронхів, так як в них виникають патологічні розширення.
4. Сторонні тіла, що потрапили в легені, також можуть стати причиною змін в структурі тканин, знижуючи їх еластичність і тонус. Закупорка може також викликатися і іншими факторами - пухлиною, туберкульозом і т.п.
5. Деякі недуги сполучних тканин - ревматоїдний артрит або синдром Шегрена.

Існує ще кілька факторів, які в поєднанні з вищевикладеними станами можуть прискорити процес розширення бронхів. Серед них дефіцит імуноглобуліну lgE (проблема імунного характеру), а також дисфункція нейтрофілів.

Вважається, що загострення, а як наслідок гнійний процес в розширених бронхах розвивається через:

- неможливості бронхів самим очиститися від накопичення природної слизу, що викликає застій і подальше приєднання інфекції-
- зниженого імунітету після перенесених захворювань, в тому числі і простудного характеру-
- переохлажденій-
- загострення після ангіни.

При відсутності будь-яких генетичних мутацій, бронхи починають розширюватися після серйозного бронхіту, який супроводжувався порушенням нормальної прохідності дихальних шляхів. Закупорка в просвіті призводить до того, що у пацієнта виникає рефлекторний кашель, а уражені бронхи розширюються компенсаторним чином, щоб дещо полегшити процес дихання пацієнта. Після того, як такі бронхіти неодноразово загострюються, відбувається зниження еластичності тканин всередині стінок бронхів, при цьому їх просвіт не може повернутися на колишній рівень і так і залишається розширеним. Саме так і починається бронхоектатична хвороба. Трохи пізніше природна слиз всередині бронхів втрачає здатність до евакуації, і виникають застійні явища в отворах. Під час якихось певних чинників до загальної картини приєднується інфекція.

Бронхоектатична хвороба, як було вже сказано вище, це хронічне захворювання, яке може прогресувати з часом, захоплюючи все більші й більші ділянки легкого. Якщо організм в цей час піддається впливу несприятливих факторів, то ризик інвалідизації, а також летального результату значно зростає. До таких факторів відносять:

- часті вірусні недугі-
- бактеріальні інфекції і бронхів, і трахеі-
- серцеві захворювання: аритмію або серцево-судинну недостатність-
- неправильне або недостатнє харчування-
- порушення обміну речовин-
- кровотечі з кишечника або шлунка-
- передозування кіслородотерапіі-
- використання деяких медикаментозних препаратів - діуретиків або транквілізаторов-
- термінальні стадії будь-яких хвороб, які призводять до значної втоми дихальних м`язів і, як наслідок, застосування апарату по штучної вентиляції легенів.

Для того щоб захворювання розвивалося і прогресувало потрібен не один фактор ризику, а їх сукупність. Тому профілактика бронхоектатичної хвороби полягає у своєчасній корекції всіх можливих причин її розвитку.

Крім того лікування таких хворих повинно проводиться з умовою індивідуальної диспансеризації, щоб не допустити загострення хронічних недуг. Їм показана санація всіх хронічних вогнищ, а також санаторно-курортне лікування.

Катерина, likuvati.ru

Увага, тільки СЬОГОДНІ!