Лімфолейкоз хронічний - лікування алемтузумаб

Лімфолейкоз хронічний - лікування Алемтузумаб Алемтузумаб - це протипухлинний препарат, який застосовують при наявності хронічного лимфолейкоза.

Яке у Алемтузумаб дію?

Протипухлинний засіб Алемтузумаб є гуманізовані IgG1 моноклональні антитіла, які здатні специфічно зв`язуватися з глікопротеїном CD52.

Алемтузумаб призводить до руйнування лімфоцитів завдяки взаємодії з антигеном CD52, він експресується на поверхні макрофагів, B і T-лімфоцитів, а також моноцитів і тимоцитов.

Лизис лімфоцитів обумовлений клітинним цитотоксичною дією. Препарат не пошкоджує стовбурові клітини, а також і клітини-попередники.

Які у Алемтузумаб показання до застосування?

Засіб показано до використання при такому онкологічному процесі, як лімфолейкоз хронічний. Лікування препаратом призначає тільки лікар!

Які у Алемтузумаб протипоказання до застосування?

Чи не використовують Алемтузумаб при гострому системному інфекційному патологічному процессе- при наявності ВІЛ-інфекції-а також при супутніх пухлинах, які вимагають лікування-крім цього протипоказано він при вагітності і лактаціі- а також при підвищеній чутливості до діючої речовини.

Які у Алемтузумаб застосування і дозування?

Вводять препарат інфузійних шляхом, при цьому початкова доза відповідає 3 мг. Надалі її встановлюють згідно схемі лікування. Максимальна тривалість терапевтичних заходів тривати протягом 12 тижнів.

При розвитку тяжких інфекційних процесів або при появі гематологічної токсичності, а також при прогресуванні симптоматики хронічний лімфолейкоз, потрібно припинити лікувальні заходи.




Які у Алемтузумаб побічні дії?

В цілому з боку організму будуть такі побічні прояви: часто відзначаються болі в ділянці нирок, нейтропенічна лихоманка, приєднується набряк слизової оболонки ротової порожнини, суб`єктивне відчуття зміни температури, астенія, нездужання, крім цього з`являються грипоподібні симптоми- рідше буває непритомність, болі в нижніх кінцівках, периферичні набряки, а також і алергічні реакції.

З боку серцево-судинної системи: часто пацієнти страждають на артеріальну гіпотензію, з`являється тахікардія, почервоніння обличчя, ангіоспазм- в рідкісних випадках відбувається зупинка серця, аритмія, інфаркт міокарда, брадикардія, фібриляція передсердь, відзначається наджелудочковая тахікардія, а також будуть зміни з боку ЕКГ.

З боку нервової системи: порушення мислення, головний біль, відзначається тремор кінцівок, парестезії, безсоння, запаморочення, гіперкінезія, сплутаність свідомості, депресивно-тривожний стан, сонлівость- рідко відбувається порушення ходи, гіперестезія, гіпертонус, невропатические розлади, нервозність, деперсоналізація, і деякі інші прояви.

З боку органів чуття: втрата смакових відчуттів, спотворення смаку, кон`юнктивіт, а також може відбутися втрата слуху або шум і дзвін у вухах.

З боку травної системи: часто відзначається нудота, блювота, пронос, запор, болі в животі, стоматит, може виникнути шлунково-кишкова кровотеча, порушення функції печінки, метеорізм- рідше з`являється гастроентерит, відрижка, гінгівіт, сухість у роті, виразкові ураження мови, гикавка.

З боку дихальної системи: пневмонія, задишка, бронхоспазм, синусит, приєднується кашель, гіпоксія, бронхіт, фарингіт, відзначається кровохарканье- набагато рідше виникає набряк легенів, ларингіт, утруднення дихання, розвиваються респіраторні захворювання, роздратування глотки, а також можна відзначити плевральної випіт.

З боку системи кровотворення: анемія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, пурпура, панцитопенія, лейкопенія, аплазія кісткового мозку, лімфопенія, розвивається ДВС-синдром, пригнічення кістковомозкового кровотворення, кровотечі з носа і ясен.

Інші побічні дії: гіпонатріємія, дегідратація, спрага, зниження маси тіла, гіпокаліємія, гіпокальціємія, загострення цукрового діабету, наростають периорбітальні набряки, артралгія, біль у м`язах, поліурія, гематурія, може бути нетримання сечі.

Дерматологічні реакції будуть проявлятися висипкою, сверблячкою, надмірною пітливістю, відзначаються бульозні висипання на шкірі, грибковий дерматит, може бути оніхомікоз.




Місцеві реакції також можуть розвинутися на застосування препарату, при цьому часто відзначається роздратування і почервоніння в місці ін`екціі- рідше виникає біль і дерматит.

особливі вказівки

З обережністю використовують Алемтузумаб у пацієнтів з кардіологічними захворюваннями, зокрема при наявності ІХС, а також у тих осіб, хто отримує антигіпертензивні лікарські засоби.

В період лікування Алемтузумаб рекомендується регулярно проводити лабораторні дослідження показників крові. При вираженій гематотоксичності лікарський засіб необхідно відмінити до повного її зникнення.

У період лікувальних процедур необхідно ретельно контролювати стан тієї категорії пацієнтів, хто знаходиться в старшій віковій групі, зокрема у літніх людей. Не рекомендується призначати Алемтузумаб при наявності в анамнезі тяжких захворювань печінки.

Препарати, що містять Алемтузумаб

Препарат Кемпас у вигляді концентрату для приготування лікарського розчину для проведення інфузій.

висновок

При використанні протипухлинних засобів, слід здійснювати контроль за станом пацієнта.

Будьте здорові!

Тетяна, likuvati.ru



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » Лімфолейкоз хронічний - лікування алемтузумаб