Мікоплазмоз у жінок

Мікоплазми відносяться до найбільш дрібним формам організмів, які можна зустріти в природі, вони є прокариотами, що живуть самостійно, і належать до сімейства mycoplasmataceae. У сімействі виділяють два роду: mycoplasma і ureaplasma. Дані мікроорганізми сприяють розвитку широкого спектру захворювань, тому їх вивчення в даний час приділяється велика увага.

Для людини патогенними вважаються три види збудників: Mycoplasma genitalium, mycoplasma hominis, mycoplasma pneumoniae. М. Genitalium, М. Hominis стають причиною захворювань урогенітального тракту, М. Pneumoniae викликає респіраторні інфекції. Мікоплазми при різних умовах можу бути віднесені до абсолютно патогенним або до умовно-патогенних збудників.

Причини генітального мікоплазмозу у жінок

Урогенітальний мікоплазмоз широко поширений серед різних груп населення. За деякими джерелами, мікплазми виявляються у 80% жінок, які страждають генітальної інфекцією, і у 51% безплідних жінок. Характерними особливостями поширення інфекції є більш високий титр збудників в аналізах, узятих у жінок, і більш часті випадки інфікування в порівнянні з чоловічим населенням.

Збудники передаються від людини до людини при статевому контакті, а також від матері плоду при внутрішньоутробному зараженні. Причиною урогенітального мікоплазмозу у жінок є М. Genitalium і М. Hominis.

Відомо, що 40% випадків негонококкових уретритів пов`язані з хламідіозом, на другому місці серед патологічних агентів варто мікоплазма, яка діагностується в 35-50% випадків. Запальні захворювання органів малого тазу в 25% випадків також пов`язані з наявністю мікоплазм в організмі.

- Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та ще кілька слів, натисніть Ctrl + Enter
- Вам не сподобалася стаття або якість поданої інформації? - Напишіть нам!

Діагностика і симптоми мікоплазмозу у жінок

Мікоплазмоз у жінок, як правило, протікає з прихованою симптоматикою. При огляді серед перших симптомів мікоплазмозу у жінок відзначають мізерні, практично прозорі виділення, згодом можуть спостерігатися болі при сечовипусканні. При подальшому поширенні інфекції та залученні в запальний процес матки і придатків приєднуються періодично з`являються болі, що тягнуть невеликої інтенсивності, що підсилюються перед початком менструації.

В результаті довго триваючого запального процесу місцевий імунітет яєчників стає слабким і в органах малого таза розвиваються різні патологічні процеси: абсцеси, сальпінгіти, ендометрити, аднексити та ін. Симптоми мікоплазмозу у жінок можуть загострюватися при різного роду гормональні збої: в період місячних, під час клімаксу і деяких захворювань.

До основних методиками лабораторної діагностики мікоплазмозу у жінок відносять культуральну методику, засновану на дослідженні парних сироваток. Полімеразна реакція дає можливість визначити наявність микоплазменной ДНК в сечі, секреті уретри і піхви.

Лікування мікоплазмозу у жінок

Лікування мікоплазмозу у жінок залежить від форми захворювання, його тяжкості, супутніх захворювань і ускладнень. Терапія підбирається індивідуально. З антибіотиків для боротьби з інфекцією часто призначаються тетрациклін, азаліди, макроліди і фторхінолони.

При змішаних інфекціях використовується комбінація протимікробних препаратів з протигрибковими і протипаразитні засобами. Лікування зазвичай проводиться тривало і проходить під наглядом фахівця. Терапія захворювання вимагає в більшості випадків комплексного підходу.