«Нелюбимі» діти частіше схильні до шкідливих звичок

Свідомим батькам не варто вибирати собі улюбленців серед своїх декількох дітей. На думку вчених з Університету Брігама Янга, та дитина, яка не є для своїх батьків фаворитом, має в два рази більшу ймовірність в майбутньому вживати наркотики, алкоголь або стати злісним курцем.

Було проведено дослідження, яке охопило 282 сім`ї, які виховують дітей-підлітків. Дослідники ретельно спостерігали, як в різних сім`ях ставляться до дітей. Виявилося, що в тих сім`ях, де між родичами особливою близькості не відзначалося, діти, яких любили менше, частіше піддавалися спокусам і курили, вживали алкогольні напої або наркотики. При цьому якщо в родині явно віддавали перевагу одному з дітей, то тоді «нелюбимі» нащадки в 3,5 рази частіше ставали заручниками шкідливих звичок. Отже, без відчуття підтримки близьких тяжіння до спиртного і наркотиків у підлітків збільшувалася.

Втім, вчені відзначають: то, як насправді ставляться до дітей їхні батьки, які не настільки важливо, як сприйняття ситуації самою дитиною. Тому відносини всередині сім`ї потрібно будувати так, щоб діти відчували однаково ніжне і ласкаве ставлення з боку дорослих.

До речі, проведене у Великобританії дослідження засвідчило, що кожен дванадцятий батько зізнавався не однаковою мірою теплих почуттів по відношенню до власних дітей. Психологи ж попереджають, що виділяти серед власних нащадків улюбленців - дуже серйозна помилка, яка веде до появи комплексів як у менш улюблених дітей, так і у фаворитів.

Слід пам`ятати і про те, що раніше вчені з США повідомили про негативний вплив постійних криків на психіку підлітків. Регулярні крики і гучні претензії з боку батьків в результаті можуть стати причиною розвитку у дітей депресивного стану і прояву серйозних проблем з поведінкою. При цьому навіть в цілому хороші, дружні відносини і тісний зв`язок з дітьми не покращують ситуацію. Якщо батьки демонструють постійну емоційну нестриманість, психічний розвиток підлітка піддається серйозному негативному впливу.

Спостерігаючи протягом двох років за 976 сім`ями, вчені відзначили, що там, де мати, батько або обидва батьки постійно кричали на підлітків, у дітей відзначалася підвищена дратівливість, депресія, погану поведінку, агресивність. Всі ці негативні прояви розвивалися внаслідок вербальної агресивності батьків. На думку вчених, батькам потрібно більше відкрито спілкуватися з дітьми і розповідати їм про свої переживання, а не підвищувати голос.