Аналіз на цитомегаловірус

Існує кілька причин для того, щоб поставитися уважно до діагностики цитомегаловірусної інфекції. Найчастіше це безсимптомний перебіг захворювання, ризик виникнення серйозних ускладнень, вагітність або годування груддю тощо.

Показання до проведення аналізу на цитомегаловірус

Лікар призначає аналіз на цитомегаловірус в наступних випадках: планована вагітність, фетоплацентарна недостатність, імуносупресія при ВІЛ-інфекції, неопластичні захворювання, прийом цитостатиків, при клінічному прояві мононуклеозу інфекційного генезу на тлі відсутності збудника, підвищення температури без видимої причини, нетиповий перебіг пневмонії в педіатрії, невиношування вагітності.

діагностика цитомегаловірусу

Для проведення аналізу на цитомегаловірус необхідно провести у пацієнта забір крові, зібрати мокротиння, сечу. Також в якості біологічного матеріалу може використовуватися мазок, біоптат та ін. Для локалізації збудника застосовуються такі методи: визначення наявності CMV в досліджуваному матеріалі, метод ПЛР, посів біоматеріалу. В даний час діагностика цитомегаловірусу проводиться в основному методом виявлення антитіл до CMV в організмі пацієнта. Антитіла з`являються в крові хворого практично відразу після зараження, вони зупиняють подальший розвиток інфекційного процесу, завдяки чому захворювання протікає без яскраво вираженої симптоматики. Імуноглобуліни IgG можна виявити при безсимптомному перебігу хвороби, при гострому прояві патології, а також при первинному інфікуванні пацієнта, в той час як імуноглобуліни IgM говорять про поточну інфекції (первинне інфікування або загострення). В рамках лабораторного аналізу в крові можна також виявити антитіла IgG. Для того щоб визначити стадію розвитку патологічного процесу, слід постійно перевіряти рівень антитіл в крові. Якщо титр антитіл збільшується в 4 рази і більше, то це говорить про те, що цітомегаловіурус став більш активним. Негативний результат аналізу свідчить про те, що хворий не був інфікований раніше і його організм дуже чутливий до первинного зараження. Однак важливо пам`ятати і про зворотне: навіть при наявності в крові у людини антитіл все ж зберігається ймовірність повторного інфікування, так як стійкий імунітет до цього захворювання не виробляється. При невизначеному результаті обстеження потрібно повторне складання аналізу через 2-3 тижні, що дасть можливість фахівцеві зіставити результати проведених аналізів. Одночасно рекомендується обстежитися одним з альтернативних способів. Аналіз крові на наявність антитіл є тільки початковим етапом і не дає всієї інформації про процес розвитку вірусу захворювання в організмі пацієнта. При позитивному результаті проводиться аналіз біологічного матеріалу будь-яким іншим способом. Результати додаткових методів дозволяють зробити цілком певні висновки.

- Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та ще кілька слів, натисніть Ctrl + Enter
- Вам не сподобалася стаття або якість поданої інформації? - Напишіть нам!

Аналіз ПЛР на цитомегаловірус

В основі методу полімеразної ланцюгової реакції лежить виявлення ДНК збудника інфекційного захворювання. Цей спосіб вважається дуже ефективним, тому що цитомегаловірус належить до ДНК-вірус. Для проведення лабораторної діагностики цим способом в якості біологічного матеріалу беруться виділення з сечовипускального каналу, шийки матки і піхви або сеча. Посів при аналізі ПЛР вимагає збору наступного біологічного матеріалу: кров, сеча, слина, сперма, вагінальні виділення, виділення з шийки матки, навколоплідні води. Матеріал висівається на спеціальне поживне середовище, на якій збудники захворювання ростуть і розмножуються. Єдиним недоліком даного методу вважається відносно великий проміжок часу, необхідний для постановки діагнозу - тиждень і більше.