Екстракорпоральне запліднення яйцеклітини жінки

У деяких пар труднощі із зачаттям виникають через нездатність організму жінки виробляти здорові яйцеклітини. Екстракорпоральне запліднення яйцеклітини жінки, при якому використовують донорські яйцеклітини, дає таким парам шанс мати дітей. Деякі жінки не здатні завагітніти природнім шляхом через те, що в їх організмі не виробляються яйцеклітини. Це може спостерігатися при патології яєчників, при передчасної менопаузи або після перенесеної хірургічної операції або хіміотерапії.

Деякі жінки при збереженій здатності до дітородіння воліють використовувати донорські яйцеклітини, якщо самі є носіями спадкових захворювань, таких як гемофілія, які можуть передатися їх дітям. Донори яйцеклітин повинні володіти хорошим здоров`ям. Також бажано, щоб у них була своя власна сім`я. Їх медичні карти вивчаються так само, як і карти донорів сперматозоїдів. Лікарі звертають увагу на найменші ознаки наявності захворювань, які можуть передаватися як реципієнту, так і майбутній дитині.

Крім того, донори можуть звернутися за психологічною консультацією, в ході якої з різних точок зору обговорюється процес донорства яйцеклітин і всі можливі наслідки, як для них, так і їх сімей. Донорство яйцеклітин - значно більш складна і дорога процедура, ніж донорство сперми. Це обумовлено тим, що процес вилучення яйцеклітини супроводжується необхідністю прийому стимулюючих лікарських препаратів. У більшості жінок кожен місяць під час овуляції виробляється одна яйцеклітина, тому для досягнення ефекту необхідно стимулювати роботу яєчників донора з метою отримання достатньої кількості статевих клітин. При пересадці реципієнту тільки однієї яйцеклітини шанс на успіх мінімальний.

Для стимуляції функції яєчників донору призначають гормональні препарати, щодня у вигляді назального спрею або ін`єкцій. Вони приймаються в два етапи і переслідують дві мети:

• гальмування нормального менструального циклу;

• стимуляція гіперовуляції в яєчниках (з метою вироблення декількох яйцеклітин за один цикл).

При цьому функція яєчників контролюється за допомогою ультразвукового сканування. Як тільки буде виявлено, що вироблено достатню кількість зрілих яйцеклітин, дається фінальна доза препаратів, щоб зупинити процес дозрівання. Введення препарату повинно здійснюватися суворо за часом протягом 34-38 годин до того моменту, коли яйцеклітини вже дозріли, але ще не покинули яєчник. На жаль, прийом гормональних препаратів може викликати ряд неприємних побічних ефектів, включаючи припливи, головний біль, перепади настрою і депресію, а також нездужання, пов`язане з роботою яєчників. Ці симптоми зазвичай проходять після початку другого етапу терапії.

На відміну від сперматозоїдів, донорські яйцеклітини не можна заморожувати і, розморозивши, успішно використовувати в майбутньому. Заморожування можуть бути піддані лише ембріони, отримані в результаті екстракорпорального запліднення. Потім вони можуть бути введені в організм реципієнта. Оваріальний (яєчниковий) цикл донора і реципієнта можна ретельно синхронізувати в місяці, безпосередньо попередньому процедурі. Це дозволяє пересадити ембріон, не вдаючись до його заморожування. На відміну від сперматозоїдів, яйцеклітини досить складно отримати від донорів. Вони беруться з організму тим же способом, який використовується у жінок, які вдаються до екстракорпорального запліднення. Перенесення ембріонів зазвичай здійснюється через два дні після екстракорпорального запліднення. Перед цим вони ретельно досліджуються під мікроскопом, щоб переконатися у відсутності аномалій. Процедура перенесення ембріона досить проста і не вимагає седації. Тонкий катетер пропускають через цервікальний канал і в порожнину матки поміщають до трьох ембріонів. В одному з п`яти випадків виникає вагітність.

Всі невикористані ембріони можна заморозити для подальшого застосування в інших циклах на випадок, якщо перша спроба виявиться невдалою. За бажанням їх також можна використовувати в донорських цілях для інших пар. Реципієнту призначають гормони (прогестерон і естрогени) для підготовки слизової оболонки матки для прийняття ембріонів. Регулярно перевіряється гормональний статус жінки і проводиться контроль стану ендометрію (слизової оболонки матки). Необхідно, щоб він добре постачається кров`ю, а його товщина повинна бути оптимальною для імплантації ембріона. В ідеалі овуляторний цикл реципієнта і донора синхронізують. В цьому випадку ембріони можуть бути перенесені без попереднього заморожування. Реципієнти повинні бути готові до того, що їх очікування можуть не виправдатися і, можливо, буде потрібно кілька циклів, перш ніж спроба жінки завагітніти увінчається успіхом.