Геморагічна лихоманка ебола у людини

Геморагічна лихоманка Ебола є однією з численних вірусних інфекцій, яка викликає внутрішні кровотечі. Це дуже важке, найчастіше смертельне захворювання, яке вражає людиноподібних мавп (шимпанзе, горили, мавпи), людини.

Геморагічну лихоманку Ебола викликає вірусЕбола, який відноситься до сімейства Filoviridae. Ознаки з`являються раптово після інфікування. Перший раз вірус Ебола був виділений в одна тисяча дев`ятсот сімдесят шостому році на території республіки Конго, поруч з річкою Ебола. З того часу на території Африки трапляються спалахи даної хвороби.

Існує кілька способів зараження. Основним є через контакт з дикими тваринами. Таким чином, бушмени, які використовують в їжу, м`ясо гризунів, входять до групи ризику інфікування вірусом лихоманки Ебола.

У родичів хворого, медичного персоналу, який доглядає за пацієнтів, рис захворювання дуже високий, тому всі рідини організму, а саме слина, сеча, кров, надзвичайно заразні. Дуже рідко, але зустрічаються випадки інфікування після необережного уколу голкою, на якій є сліди крові хворого. Таким чином, кожного хворого на гарячку Ебола потрібно ізолювати в боксі, перед кожним контактом з ним одягати захисний костюм (включаючи окуляри, маску, рукавички і так далі), застосовувати тільки одноразові інструменти, кожен день проводити вологе прибирання з дезінфектантами.

Зазвичай симптоми геморагічної лихоманки Ебола такі: зниження апптіта, лихоманка, больові відчуття в животі, головний біль, нудота, біль в суглобах, м`язах, діарея, слабкість. Але у деяких хворих з`являється: внутрішні, зовнішні кровотечі, висип, утруднення ковтання, червоні очі, задишка, утруднення дихання, кашель, біль у грудній клітці, в горлі.

Зазвичай симптоми з`являються в період від двох до двадцяти діб після зараження. За статистикою, у дев`яноста відсотків хворих симптоми з`являються на восьмий, або десятий день.

Деякі люди, які підхопили лихоманку Ебола, самостійно поправляються, але їх дуже маленька кількість, всього десять відсотків. На превеликий жаль, встановити причину, по якій ці люди пішли на поправку, не вдається досі. Таким чином, смертність від лихоманки Ебола залишається високою, до дев`яноста відсотків. Причому хворі вмирають в період від шести до шістнадцяти діб від моменту появи перших ознак хвороби. Існує припущення, на основі посмертних досліджень, аналізів протоколів розтину, що у великої кількості людей імунітет не встигає зреагувати на збудника захворювання.

Велика кількість зараження лихоманкою Ебола відбувається в Африці. Спалахи інфекції були відзначені в наступних країнах: ПАР, Гвінея, Республіка Конго, Ліберія, Уганда, Сьєрра Леоне, Південний Судан, Демократична Республіка Конго, Габон.

Кілька випадків зараження відбулося за межами Африки, всі вони відбулися в наукових лабораторіях: один в Європі, два в Росії.

Дуже важко поставити діагноз лихоманка Ебола людині, яка заразилася кілька днів тому. У ці дні у людини червоніють очі, з`являється висип, але дані ознаки властиві і інших хвороб. Але якщо і є маленьке підозра, що у людини є лихоманка Ебола, то його потрібно ізолювати, вжити всіх можливих заходів, щоб запобігти поширенню інфекції. Доктора візьмуть зразки крові, проведуть безліч аналізів.

Перед тим, як поставити діагноз лихоманка Ебола, необхідно виключити наступні хвороби: холера, менінгіт, тиф, поворотна лихоманка, шигельоз, риккетсиоз, лептоспіроз, гепатит, чума, інші геморагічні вірусні хвороби.

Немає ще жодної ліцензованої вакцини від лихоманки Ебола. Але ведуться активні розробки, деякі ін`єкції тестують на тваринах. Але ще рано говорити про ефективне лікування.

У дві тисячі дванадцятому році в Америці заявили, що через сім років вони розроблять вакцину від лихоманки Ебола, але через дванадцять місяців проект був заморожений під приводом недостатньої кількості фінансів. Існує думка, що розробка даної вакцини не вигідно компаніям фармацевтики, тому що потрібна велика кількість вкладень, а ось прибуток очікується зовсім невеликий.

Важко придумати дієві профілактичні заходи, коли ніхто не знає достовірно джерело інфекції. Але є ряд способів, які допоможуть знизити ризик хвороби лихоманки Ебола.

- ізоляція хворого,

- дотримання техніки безпеки,

- захист медичного персоналу, родичів хворого,

- носіння спеціального захисного костюма, рукавичок, масок, окулярів тощо,

- регулярна дезінфекція інструментів.

Перераховані методи допомагають уникнути поширення хвороби. Після смерті хворого потрібно дотримуватися техніки безпеки, тому що вірус залишається активним.