Тривалість життя жінок
На сьогоднішній день ні для кого не є секретом, що жінки в середньому живуть довше за чоловіків.
Більшою мірою подібна тенденція спостерігається незалежно від країни, де прожіваютженщіни.
Безумовно, визначальний фактор середньої тривалості життя:
- рівень, під яким мається на увазі якість житлових та санітарно-гігієнічних умов,
- рівень матеріального становища,
- кваліфікована медична допомога,
- безпечні умови праці.
Виходячи з цього переліку, в економічно розвинених державах жінки мають більш високу тривалість життя. Найбільша очікувана тривалість життя у японських жінок - 87 років. У десятку країн з найбільшою тривалістю життя жінок входять:
- Іспанія,
- Швейцарія,
- Сінгапур,
- Італія,
- Франція,
- Австралія,
- Корея,
- Люксембург,
- Португалія.
Тривалість життя жінок у цих країнах знаходиться в діапазоні від 84 до 85,1 років. У цих странахразлічія між тривалістю жіночої і чоловічої життя складають приблизно 6-7 років.
У країнах з більш низьким рівнем доходу при зменшенні середньої тривалості життя населення скорочується різниця між тривалістю життя чоловіків і жінок і становить близько трьох років. Це більше характерно для країн Азії, де ще зберігся патріархальний уклад життя.
У більшості країн Африки з низьким рівнем розвитку - Анголі, Лесото, Демократичній Республіці Конго, Нігерії, Мозамбіку, Кот-д`Івуар, Республіці Чад, Сьєрра-Леоне, Центральноафриканській Республіці, де спостерігається низька тривалість життя населення (менше 50 років), тривалість життя чоловіків і жінок практично не відрізняється. А в Мозамбіку, наприклад, жінки живуть менше чоловіків.
У країнах колишнього СНД спостерігається значний розрив між тривалістю життя жінок і чоловіків.
В цьому відношенні лідирує Росія, де в 2013 році ця цифра склала 14 років. В Україні - майже 12 років (62,2 року чоловіки і 74 роки жінки), Білорусі - 11,8 років (64,3 року чоловіки і 76,1 років жінки).
Висока тривалість життя жінок в розвинених країнах визначається рівнем розвитку медицини, при якому значно знизилася дитяча смертність, скоротилася смертність від гострих інфекційних захворювань, туберкульозу, а також ряду інших захворювань, які вражали населення в основному в молодому і середньому віці.
Низький рівень охорони здоров`я, соціальної захищеності і матеріального достатку в слаборозвинених країнах зумовлює високу дитячу та дитячу смертність, не дозволяє жінкам отримати хоч якусь медичну допомогу.