Апендицит: про лікування апендициту без операцій

Почувши діагноз «запалення апендикса» людина відразу налаштовується на загальний наркоз, зустріч з хірургом і всю красу відновного періоду після операції. Насправді, багато людей впевнені, що єдиний можливий метод боротьби з апендицитом - це його видалення. Але насправді, запальний процес в червоподібному відростку сліпої кишки (а саме так називають апендицит медики), можна купірувати і іншими методами, наприклад, шляхом консервативного впливу. Проте, в певному випадку лікарська терапія не надає очікуваного ефекту і захворювання дає рецидив. Але які ж медикаменти можуть використовуватися для безоперационного лікування апендициту? І взагалі чи має лікування апендициту без операції сенс?

Загальний підхід до терапії

Після того, як хворому був поставлений діагноз «апендицит» зазвичай здійснюють повне видалення червоподібного відростка, яке носить назву апендектомії. При цьому відразу ж після підтвердження діагнозу хворому дають препарати антибіотичної дії, які дозволяють зменшити запалення і полегшити відновлення пацієнта.

У певної кількості людей, розвиток апендициту супроводжується досить слабким поширенням інфекції і запального процесу. Наш організм являє собою дивовижний організм, який може адекватно реагувати на запалення і боротися з ними. У таких пацієнтів спостерігається досить гарне самопочуття, а загальна їх стан помітно поліпшується через кілька діб перебування під наглядом.

Дана форма апендициту може лікуватися лише антибіотиками. Через деякий час невоспаленних червоподібний відросток можна видалити (або ж залишити його неудаленія). Труднощі консервативного підходу полягає в тому, що лікарям не завжди вдається диференціювати такий вид апендициту від того, який може давати ускладнення.

Ліки для відстроченої апендектомії

У певних ситуаціях хворі, незважаючи на явні симптоми апендициту, уникають звернення до лікаря. До моменту огляду апендицит, що супроводжується перфорацією червоподібного відростка, може існувати не один день, а то і тиждень. На цьому етапі зазвичай спостерігається сформувався абсцес, а також закрита перфорація. У тому випадку, якщо розміри абсцесу невеликі, допускається здійснювати антибіотикотерапію, однак найчастіше доводиться робити дренування. Для постановки дренажу прийнято використовувати ультразвук або ж комп`ютерну томографію, ці дослідження дозволяють точно визначити місце локалізації абсцесу.

До усунення апендикса приступають вождів пару тижнів або навіть через кілька місяців після здійснення цієї маніпуляції. Таке оперативне втручання носить найменування відстроченої апендектомії, і його здійснюють, щоб запобігти рецидив нападів запалення.

Консервативне лікування апендициту

Вченими було проведено дослідження, покликане визначити, чи можна повністю усунути симптоматику гострого апендициту без оперативних втручань. Крім того такий аналіз спрямований на виявлення частоти рецидивів після проведення курсового лікування.

Хворим, котрі вступили з болями і характерними симптомами запалення червоподібного відростка, вводили антибіотик ціфлоксацін в дозуванні п`ятисот міліграмів з інтервалом о дванадцятій годині, а також антибіотик метронідазол в такій же дозі, але через кожні вісім годин. Такий курс тривав протягом двох діб, при цьому ліки вводили виключно внутрішньовенно. Стан пацієнта контролювалося за допомогою реєстрування хворобливих відчуттів і регулярного контролю температурних даних. Далі хворим прописували пероральний прийом ципрофлоксацину в кількості п`ятисот міліграмів двічі на добу, а також тинидазола по шістсот міліграм двічі на добу. Тривалість прийому цих препаратів - сім діб.

Як показало проведене дослідження, сучасні методи лікування апендициту з використанням антибіотиків можуть бути таким же ефективним, як і хірургічне усунення запаленого апендикса. Серед випробуваних були і ті, яким довелося провести операцію з огляду на дуже погане самопочуття, однак у 80% з них відбулося повне відновлення і одужання.

Вчені з`ясували, що у пацієнтів, які пройшли антибіотикотерапію, ймовірність розвитку ускладнень значно зменшується, в порівнянні з хворими, яким провели операцію. Як відомо, найбільш частим патологічним наслідком хірургічного втручання є поява спаечних процесів, також в певних випадках відбувається також формування абсцесів. Крім того після операції може виникати інфікування післяопераційних ран. Однак лапараскопічної обладнання дозволяє звести ймовірність ускладнень при резекції апендикса практично до нуля.

Імовірність рецидивів запалення в період першого року після споживання курсу антибіотиків становить не більше десяти-п`ятнадцяти відсотків.

Відповідно, можна зробити висновок, що медикаментозне лікування апендициту цілком можливо по відношенню до дорослих пацієнтів, які можуть в повній мірі враховувати ймовірність розвитку рецидивів.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!