Профілактика хвороб щитовидної

Щитовидна залоза має своєрідною формою - вона нагадує метелика, цей орган розташовується в передній частині нашої шиєю і відповідає за синтез гормонів, важливих для створення і підтримки енергетичного балансу в нашому організмі. В останні роки медики відзначають істотне зростання хвороб, пов`язаних зі щитовидкою. Вони найчастіше вражають жінок і можуть характеризуватися, як зниженим, так і підвищеним рівнем гормонів. При цьому обидва цих стану негативно впливають на загальний стан організму. Саме тому редакцією сайту і задумано сьогодні поговорити докладніше на тему здоров`я такого органу як щитовидна залоза і профілактика її захворювання.

Роль щитовидної залози

У країнах Сходу стародавні лікарі були ще і філософами, вони порівнювали щитовидну залозу з вогнем, намагаючись цим підкреслити її значення для людини. Наші ж пращури були впевнені, що вона збільшується від людської скупості, роздмухують орган до розмірів аморфного зоба.

Незважаючи на свої маленькі розміри, щитовидка є воістину унікальним органом. Вона виробляє особливі речовини - гормони, що займаються регулюванням практично всіх процесів в нашому організмі. Її нормальна робота важлива для прийому їжі, дихання, руху, сну і процесів, що відбуваються у внутрішніх органах - починаючи від серцебиття і закінчуючи злагодженою роботою нашої репродуктивної системи.

Збій в її функціональної діяльності діє на організм подібно пострілу зарядженої зброї, де заряд - це спадкова схильність організму, а спусковий гачок - вплив зовнішніх чинників, серед яких інфекції, стреси, випромінювання та ін.

поширені хвороби

Найперше місце за поширеністю серед усіх хвороб щитовидної залози займає дифузний зоб. Він проявляється банальним збільшенням цього органу, яке спочатку ніяк не впливає на його функціональну діяльність. Ця недуга найчастіше зустрічається серед дітей і підлітків, також він характерний для багатьох вагітних жінок. Така тенденція пояснюється тим, що саме ці категорії населення найчастіше схильні до негативного впливу йододефіциту, оскільки їх організм потребує посиленого надходження йоду.

У деяких випадках дифузний зоб супроводжується гіпотиреозом або ж перероджується в це захворювання. Хворі скаржаться на синдром хронічної втоми, депресії, сильне серцебиття і головні болі, вони стають плаксивими, у них виникає загальне зниження тонусу, і випадає волосся.

При появі подібних симптомів слід відразу звернутися до ендокринолога і провести повне обстеження щитовидної залози.

Якщо не втрутитися вчасно, то лікування потрібно буде проводити за допомогою гормональних засобів, а в деяких випадках неможливо обійтися і без хірургічного втручання. На початковому етапі захворювання, терапія гіпотиреозу полягає в прийомі йодовмісних препаратів і регулярних оглядах ендокринологом.

Крім недуг щитовидної залози до йододефіцитних захворювань відносяться також перинатальна смертність, невиношування вагітності, зниження інтелектуального рівня в популяції і ендемічний кретинізм. Останнє захворювання є крайнім ступенем затримки, як розумового, так і фізичного розвитку, його розвиток пов`язаний з нестачею йоду ще на етапі формування плоду.

Саме тому, майбутня мама ще на етапі планування вагітності повинна споживати адекватну кількість йоду. Спочатку профілактична доза повинна становити 150 мкг в день, а вже після зачаття вона повинна збільшитися до 200 або навіть 250мкг. Такого ж правила слід дотримуватися і на етапі годування грудьми, так як новонароджений повинен отримувати йод разом з материнським молоком.

У нашій країні дитячий дифузно-ендемічний зоб дуже поширений, це захворювання зустрічається у 40% дітей. З віком проблема посилюється, проявляючись у вигляді вузлових і багатовузлових форм зоба, а також в освіті так званої тиреоїдної автономії, яка в свою чергу стає причиною дуже серйозних ускладнень з боку всіх органів і систем. Дефіцит йоду в дитячому віці є дуже негативною базою для майбутнього.

Ще зовсім недавно основним і, мабуть, єдиним методом профілактики хвороб щитовидної залози була сіль, штучно насичена йодом. Сьогодні ж у продажу можна зустріти йодований хліб, висівки і молоко. Крім того магазини пропонують широкий вибір морепродуктів: рибу, кальмари, креветки, морську капусту.

Кожна людина може знайти продукт за своїм смаком і гаманцю. Багато йоду міститься в ківі, хурмі, волоських горіхах, чорноплідної горобини, яловичині, винограді, сої та болгарському перці. Народна медицина радить прокрутити через м`ясорубку фейхоа і перемішати його з цукром. Зберігайте отриману суміш в холодильнику і приймайте без обмежень.

Профілактика хвороб щитовидної залози має на увазі не тільки споживання йодовмісних продуктів, але і повністю збалансований раціон харчування. Нормальна робота цього органу неможлива без достатнього надходження в організм таких елементів, як марганець, мідь і кобальт. Вони в надлишку містяться в чорниці, агрус, кунжуті, горіхах і шипшині.

Що стосується прийому полівітамінних препаратів, то не варто призначати їх собі самостійно. Проконсультуйтеся з лікарем, а в разі потреби здайте аналізи на вміст йоду в організмі. Пам`ятайте, що надлишок цього елемента також не є нормальним явищем.

Катерина, likuvati.ru

Далі відео по темі

Увага, тільки СЬОГОДНІ!