Ліки викликають алергію - як визначити?

Протягом багатьох століть людство намагається знайти кошти, що дозволяють полегшити страждання, зцілити недуги і продовжити життя. Спочатку процес пошуку проводився виключно навмання, але з часом і з допомогою науки відбувався відбір і подальша оцінка значної кількості коштів, як природного, так і хімічного походження. Крім того весь час накопичувалися знання не тільки про позитивний вплив тих або інших ліків, але і про його шкідливий вплив на людський організм.

На сучасному рівні розвитку медичної науки вже можна говорити про цілу сформувалася системі медикаментозного лікування, яка набирає все більшу і більшу популярність особливо на тлі останніх розробок новітніх лікарських препаратів.

Здавалося б, що можна заперечити, адже ще існує фіто- і дієтотерапія, фізіолікування, але насправді перше місце все одно залишається за медикаментами. Якщо враховувати, що організм, а також різні віруси і бактерії здатні виробляти стійкість до багатьох методів впливу, то застосування сучасних лікарських засобів може багатьох врятувати від смерті і ускладнень, а також збільшити тривалість життя і поліпшити її якість.

Лікарська алергія починає розвиватися після того, як медикамент потрапив всередину людського організму схильного до подібної реакції і відбувається активація імунної відповіді. Існує безліч проявів непереносимості препаратів, у кожного пацієнта така реакція проявляється суто індивідуально і анітрохи не залежить від дозування. Бувають випадки, коли пацієнтові вводять один і той же ліки, а реакції у нього виникають зовсім різні. Найбільша кількість алергій викликають антибіотики і нестероїдні протизапальні препарати, такі як вольтарен, Наклофен і диклофенак. Необхідно враховувати, що немає жодного медикаментозного засобу, нездатного викликати алергічну реакцію.

Як перевірити ліки на алергію?

Випадок лікарської алергії можна виявити при ретельному зборі анамнезу у самого пацієнта або ж у його родичів. Важливо пам`ятати, що хворі часто забувають про ті препарати, які вони приймають, таких як проносні, БАДи, вітаміни, крему і засоби по догляду за тілом. Крім того медикаменти можуть міститися і в деяких харчових продуктах речовини, наприклад, в якості консерванту, як ацетилсаліцилова кислота. Під час збору анамнезу необхідно з`ясувати, чи немає у хворого скарг на якісь алергічні хвороби: атопічний дерматит, бронхіальну астму, риніт та ін. Важливо також уточнити, чи не було у нього раніше будь-яких негативних реакцій на лікарські препарати.

Діагностичні критерії, за допомогою яких виявляють алергію на медикамент:

- наявність зв`язку між прийомом лікарського засобу і сенсибілізацією - алергічною реакцією;

- після відміни препарату виникає помітне поліпшення стану або навіть повне зникнення симптомів;

- наявність в анамнезі проявів алергічних реакцій на якийсь медикамент зі схожим складом;

- схожість клінічних проявів з іншими алергічними хворобами.

Якщо під час бесіди з хворим або ж його родичами лікаря не вдалося виявити ліки, яке призвело до виникнення алергічної реакції, зазвичай проводять лабораторне дослідження по відношенню тільки тих ліків, які з більшою ймовірністю можуть викликати алергію. Достовірність такого дослідження коливається від 65% і до 85%, що залежить від характеристик лікарського препарату і обраного методу визначення, саме тому технології весь час продовжують удосконалюватися.

Такий варіант діагностики, як «шкірний тест», який зазвичай застосовується для визначення чутливості людського організму до алергенів харчового походження, бактеріям і грибам, не використовується при підозрі на алергію на ліки.

Провокаційні проби проводяться досить рідко, лише тільки в тому випадку, коли збір анамнезу та лабораторні дослідження не дали точної відповіді про взаємозв`язок прийому ліків і розвитку алергічної реакції, при цьому пацієнту необхідно призначити цей лікарський препарат. Їх здійснюють лише в стаціонарі, в підготовленому приміщенні з реанімаційним набором і в присутності висококваліфікованого медичного персоналу.

Провокаційні проби не проводять в гострому періоді алергічного захворювання, при анафілактичний шок в анамнезі пацієнта, при важких ендокринних недугах, під час вагітності і в дитячому віці (до шести років).

Існує два види проб:

- під`язична, при ній хворому дають чверть терапевтичної дози на шматочку цукру або ж на мову. Через чверть години оцінюють результат;

- дозована, спочатку хворому вводять малі дози препарату поверхневими шляхами (під шкіру або накожно) поступово доводячи його кількість до лікувального. Після кожного введення оцінюють стан хворого протягом двадцяти хвилин.

Якщо у вас виявлена алергія на ліки, лікування її залежить від тяжкості та симптоматики цього стану. В особливо важких випадках (набряку Квінке, анафілактичний шок, кропивниці, синдром Лайєла, Стівена-Джонса) проводять госпіталізацію пацієнта. Хворим, у яких була діагностована лікарська алергія, протипоказано приймати цей засіб протягом всього свого життя.

Катерина, likuvati.ru

Далі відео по темі

Увага, тільки СЬОГОДНІ!