Серологічна діагностика хронічних вірусних гепатитів

хронічний гепатит - хронічне дифузне запальне захворювання печінки, яке триває без ознак поліпшення не менше 6 міс, при цьому відбувається дифузний деструктивно-запальний процес, який протікає з розростанням сполучної тканини при збереженні архітектоніки печінки. Спостерігається у дітей різного віку. Прогресуючі форми захворювання з переходом в цироз печінки мають істотне значення в структурі дитячої інвалідності та смертності. При цьому вже на початку хвороби можуть бути виявлені ознаки ураження інших органів і систем, значною мірою ускладнює діагностику захворювання. Витоки декомпенсованих форм хронічного гепатиту дорослих часто починаються в дитинстві. Виявлення ранніх ознак гепатиту у дітей і своєчасне його лікування може істотно поліпшити прогноз.

Для верифікації вірусної природи гепатитів використовують тест-системи, які засновані на методиці імуноферментного аналізу (ІФА), а також полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Діагностика хронічного гепатиту В ґрунтується на виявленні в сироватці крові основного маркера - HBsAg (поверхневого антигену). Наявність HBeAg (антигену інфекційності) свідчить про активність вірусної реплікації. Зникнення HBeAg і поява антитіл до нього (анти-НВе) реєструє припинення реплікації віріонів вірусного гепатиту В і трактується як стан часткової сероконверсії. За відсутності HBeAg і наявність НВс хронічний вірусний гепатит може прогресувати. У цій ситуації за допомогою ПЛР у сироватці крові (і в печінці) виявляється ДНК вірусного гепатиту В, що свідчить про репликативную фазу вірусного гепатиту В.

хронічний гепатит С діагностується на підставі виявлення в сироватці крові антитіл до вірусного гепатиту С. Наявність інфекції підтверджує виявлення РНК вірусного гепатиту С в сироватці крові методом ПЛР.

Хронічний гепатит D обумовлений дією вірусу гепатиту D за участю вірусу вірусного гепатиту В якості необхідного помічника для реплікації вірусу вірусного гепатиту D. Тому наявність хронічного гепатиту D документується в разі виявлення в сироватці крові HBsAg та антитіл до збудника вірусного гепатиту D - антідельта і може доповнюватися виявленням генома РНК вірусного гепатиту D методом ПЛР.

Діагностична програма для виявлення хронічного гепатиту (AA Баранов, 1998) Мінімальна:




- Збір анамнезу;

- Біохімічне дослідження крові (визначення рівня білірубіну і його фракцій, трансаміназ- виявлення маркерів вірусних гепатитів, маркерів функції печінки);

- Аналіз крові загальний;

- Аналіз сечі загальний;

- Аналіз сечі на визначення вмісту жовчних пігментів;

- Ультразвукове дослідження печінки. Максимальна:




- Коагулографія;

- гепатосцінтіграфіі;

- Ендоскопія стравоходу, шлунка;

- термографія;

- Комп`ютерна томографія;

- Пункційна біопсія печінки.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » » Серологічна діагностика хронічних вірусних гепатитів