Інфекційний мононуклеоз лікування у дітей

Інфекційний мононуклеоз лікування у дітей Гостре вірусне захворювання інфекційний мононуклеоз виражається такими проявами, як лихоманка, тонзиліт, поліаденіт, при недугу уражаються внутрішні органи (печінка, селезінка), лімфатичні вузли, зів. Виникнення захворювання обумовлюється проникненням і розмноженням вірусу Епштейна - Барр, який за своєю структурою практично ідентичний вірусу простого герпесу. У країнах, що розвиваються найчастіше зустрічається інфекційний мононуклеоз лікування у дітей має починатися негайно, відразу ж після виявлення і діагностування недуги. Інфекційний мононуклеоз найчастіше вражає саме в ранньому віці, лікування визначається багатьма факторами, найрідше захворювання спостерігається у дітей до 2-х років, але рівень інфікованості з віком продовжує підвищуватися. До 80% випадків захворювання припадає на дитячий і підлітковий вік.

Інфекційний мононуклеоз практично не зустрічається у людей після 40 років, оскільки більшість до цього віку має імунітет до даного захворювання, тому потрібно переважно лікування у дітей цієї недуги. Інфекція передається через хвору людину, вирусоносителя, спосіб передачі захворювання - повітряно-крапельний шлях, контагиозность захворювання - порівняно невисока. Фактором ризику, що сприяє поширенню інфекції, служить масове скупчення людей, тісний контакт хворої людини зі здоровим. У холодну пору року частота захворювання стає максимальною, після перенесеного захворювання в людини виробляється стійкий імунітет. Інфекційний мононуклеоз, в тому випадку якщо лікування захворювання у дітей відсутнє або було неправильним, може викликати деякі ускладнення.




Ознаки захворювання у дітей. При попаданні вірусу в організм починається інкубаційний період інфекційного мононуклеозу, який може тривати різний час, в залежності від віку дитини. Як правило, у підлітків він становить 1-1,5 місяця, у дітей молодшого віку цей період дещо коротший. Захворювання починається поступово, непомітно для хворого і оточуючих. З плином часу дитина може почати скаржитися на загальну слабкість, головний біль, нудоту, підвищену стомлюваність, біль у животі та м`язах, можливо зниження апетиту. Цей період може тривати до 2-х тижнів, потім посилюється біль в горлі, можливе підвищення температури тіла. Як правило, на даному етапі більшість батьків звертаються до лікаря з підозрою на ГРЗ. При ретельному обстеженні лікар може виявити збільшення мигдаликів, які покриваються нальотом. У деяких випадках інфекція може протікати без підвищення температури, але частіше вона досягає 38-39 градусів.

Гарячковий період може тривати від кількох днів до місяця. Крім болю в горлі характерною ознакою інфекційного мононуклеозу є збільшення селезінки, печінки і лімфатичних вузлів (шийні, потиличні, на нижній щелепі, іноді з одного боку, іноді з двох). Припухлість і болючість лімфатичних вузлів може зберігатися досить довгий час. Ураження зіва є найбільш яскравим симптомом інфекційного мононуклеозу, при цьому може утруднятися носове дихання, виникає хропіння під час сну, з`являється гугнявість. Країни, що розвиваються симптоми при захворюванні можуть бути яскравими або практично непомітними, залежить це в першу чергу від віку дитини, чим він молодший, тим менше очевидні прояви недуги. У віці до 2-х років захворювання у дитини може протікати зовсім без симптомів.

До ускладнень інфекційного мононуклеозу у дітей відноситься закупорка верхніх дихальних шляхів, що відбувається внаслідок набряку слизової оболонки глотки, набряку мигдаликів. Крім цього ускладненням можуть бути розвиток менінгіту, енцефаліту, паралічі. Частими ускладненнями виступають пневмонія і міокардит, які проходять протягом місяця, до рідкісних ускладнень відносяться орхіт, паротит, панкреатит. Хронічна інфекція у людей з недостатністю лімфатичної системи (обумовленої генетично), в разі важкого перебігу, може закінчитися летальним результатом.




Лікування інфекційного мононуклеозу у дітей. Терапія захворювання у дітей полягає в призначенні вітамінів групи В, а також С, Р, лікування симптоматичне, антибіотики застосовуються у виняткових випадках. Якщо інфекційний мононуклеоз протікає важко, загрожує виникненням ускладнень, можливе призначення глюкокортикостероїдів невеликим курсом (не більше тижня), здійснюється дезінтоксикаційну лікування. Для полоскання горла застосовується розчин йодинола, фурациліну, інші антисептичні засоби. Протягом наступних місяців після одужання (до 1 року) відзначаються залишкові явища, протягом деякого періоду часу слабкість може зберігатися. Після перенесеного захворювання діти залишаються на диспансерному спостереженні протягом 12 місяців.

В останні роки відзначається деяке зростання захворюваності, фахівці пояснюють це тим, що сучасні діти та підлітки мають знижений імунним статусом, крім того, певна частина провини лежить на погану екологічну обстановку в місцях проживання. Спалаху інфекційного мононуклеозу відзначалися серед військовослужбовців, студентів, в школах, дитячих садах, сім`ях. Завдяки отриманому від матері пасивного імунітету діти до 1 року хворіють вкрай рідко. Найчастіше інфекція реєструється у хлопчиків дошкільного та шкільного віку. У зимовий період спостерігається підйом захворюваності. По тяжкості перебігу інфекційний мононуклеоз прийнято розділяти на 3 форми: легку, середньотяжкі і тяжкі. Лікування дітей здійснюється переважно в стаціонарі, на гострий період хвороби призначається постільний режим, пацієнтові пропонується певна дієта (стіл №5), їжа переважно рідка і напіврідка.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » » Інфекційний мононуклеоз лікування у дітей