Корінь імбиру: корисні властивості та застосування кореня імбиру

Багаторічна тропічна трав`яниста рослина імбир з бульбоподібний-розчленованим кореневищем, застосовується, зокрема для отримання ефірного масла. Зростає імбир в Індії, Японії, Центральній Америці, Китаї, Цейлоні. Ефірна олія добувають з кореневищ і для отримання кілограма масла потрібно п`ятдесят кілограмів сухих кореневищ.

Переважаючі компонентами в имбире, це цінгіберен (до 70%), крохмаль (4%), ліналоол, камфен, фелландрен, гінгерін, борнеол, бісаболен, цинеол, цитраль, цукор і жир. А сам специфічний пекучий смак прянощі дає фенолоподобного інгредієнт гингерол (1,5%). Приємним запахом імбир зобов`язаний ефірним оліям, зміст яких досягає трьох відсотків.

У ста грамах імбирного кореня міститься

Уже три тисячоліття тому люди оцінили незвичайні цілющі і смакові властивості кореня імбиру. У найдавнішої ведичної індійській медицині, цей корінь названий універсальним засобом від усіх хвороб.

Стародавні греки, описуючи властивості імбиру вказували на нього, як на засіб, що покращує травлення і зігріваючого тіло. Зілля з імбирного кореня призначалися хворим, що страждають хворобами шлунково-кишкового тракту. Стародавні римляни виліковували імбиром очні хвороби, а наслідки рясних бенкетів усувалися імбиром, який загортали в хлібну корж.

Застосування кореня імбиру в медицині 

У країнах Західної Африки, імбир використовували не тільки в кулінарних цілях, а й застосовували при осиплості голосу і ангіні.

Лікарі Східної Азії застосовували імбир у вигляді відмінного природного стимулятора і засоби для продовження молодості. Китайці з його допомогою покращували пам`ять, особливо у людей похилого віку. Імбир жували, для зниження симптомів заколисування, а японці вважали його засобом від ран, похмілля і нудоти.

У давнину були відомі і корисні властивості імбиру, як афродізіака, і як препарату, який розпалює пристрасть.

Король Генріх VIII, великий шанувальник прянощів, рекомендував застосовувати його як протичумний засіб.

Сучасній медицині напевно відомі такі властивості імбиру, як протизапальну, антибактеріальну, бактерицидну, антимікробну, антисептичну, відхаркувальну, вторгнень, проносне, жовчогінний, антигельминтное. Крім того, імбир сприяє травленню, є протиотрутою при отруєнні грибами, він виводить надлишки холестерину і протидіє його накопиченню.

Сучасним лікарям відомі і протизгортальну, антігіперглікеміческое, антіспазмотіческое, противиразковий, потогінний, слюногон, кардіотонічну властивості кореня. Ще препарати з імбиру, істотно підвищують вміст в слині ферменту амілази, стимулюють кровообіг, підвищують статеве збудження, а також чоловічу і жіночу потенцію, проявляють периферійно судинорозширювальний, позитивно інотропний збудливий і тонізуючий ефекти.