Причини і лікування дистального прикусу

Дистальний прикус - поширена аномалія прикусу зубів, зовнішньою ознакою якої є недорозвинена нижня щелепа, надмірно розвинена верхня, або те й інше, в результаті чого верхні передні зуби ненормально висунуті вперед в відношенню до нижніх.

Дистальний прикус зубів формують причини:

• хронічні захворювання носа горла в дитячому віці;
• генетична схильність;
• порушення носового дихання-
• передчасна втрата молочних зубів (набагато раніше їх природної заміни на постійні);
• наявність шкідливих звичок у дитини (смоктання сторонніх предметів);
• порушення постави у дитини.

Причини дистального прикусу ведуть до надмірного розвитку верхньої щелепи, сповільненому розвитку нижньої і появі дистального прикусу зубів. Люди, як правило, пристосовуються до цього і їх турбують лише естетичні проблеми.

Наслідки захворювання для організму

Однак, дистальний прикус зубів тягне ряд небажаних наслідків для організму:

• порушення жувальної функції через неправильне розподілу навантаження на зуби при жуванні;
• підвищення ризику виникнення карієсу задніх зубів, надмірно навантажених при жуванні;
• порушення функції ковтання;
• ризик раннього розвитку захворювань пародонту;
• болю при жуванні і відкриванні рота;
• складності при імплантації та протезування зубів.

Лікування дистального прикусу

Лікування дистального прикусу залежить від тяжкості аномалії прикусу, його особливостей, віку пацієнта. У ранньому дитинстві дистальний прикус лікують за допомогою знімною ортодонтичної апаратури (трейнеров, зубних кап), при цьому завданням є стримування розвитку верхньої щелепи і стимулювання розвитку нижньої.

У дорослого населення, коли зростання кісток щелепи вже завершився, лікування дистального прикусу проводиться за допомогою брекет-систем. У процесі лікування одночасно з брекет-системою використовується спеціальна лицьова дуга. Лікування також супроводжується міотерапія, мета якої - зміцнення жувальних м`язів і тренування кругового м`яза рота. Також міотерапія сприяє розробці медіального крилоподібного м`яза, що відповідає за висунення нижньої щелепи вперед. У самому крайньому випадку для зменшення розміру щелепи проводиться видалення деяких зубів.

профілактика захворювання

Активне лікування дистального прикусу може тривати від 3-х до 4-х років, а період утримання результату - ще близько 2-х термінів активного лікування. Тому краще запобігти аномалію прикусу профілактичними заходами, для цього слід проводити:

• профілактику і своєчасне лікування рахіту, який може вплинути на зростання щелепної кістки;
• своєчасну заміну дитині рідку їжу на м`яку і тверду;
• мінімальне використання соски;
• формування носового дихання;
• відучення дитину від таких шкідливих звичок, як смоктання пальця, іграшки, інших предметів;
• спостереження за формуванням у дитини правильної постави.