Перші ознаки цукрового діабету. Симптоми, діагностика, принципи лікування
Цукровий діабет - це захворювання, в основі якого лікує недолік гормону інсуліну, обумовлений впливом ряду факторів (імунних, ендокринних, генетичних, факторів зовнішнього середовища). На цю недугу страждають 5% населення розвинених країн, причому кількість хворих стрімко зростає. Смертність від діабету стоїть на 3 місці після серцево-судинних і онкологічних захворювань.
зміст
- 1 Чому розвивається діабет?
- 2 Симптоматика і клінічний перебіг захворювання
- 2.1 Особливості перебігу цукрового діабету I типу
- 2.2 Клінічні особливості цукрового діабету II типу
Інсулін є гормон білкової природи, який виробляється і накопичується в -клітинах підшлункової залози. Цей гормон має здатність впливати на всі види обміну - вуглеводний, білковий, жировий.
Розщеплюється інсулін в печінці, нирках і в жировій тканині.
Основним стимулятором його секреції є глюкоза.
Чому розвивається діабет?
Цукровий діабет - Генетично обумовлене захворювання. Діабет І типу передається через покоління, а II - з покоління в покоління.
Діабет І типу виникає внаслідок вироблення організмом антитіл, що вражають клітини, які синтезують інсулін.
При діабеті ІІ типу ці ж клітини нечутливі до інсуліну, т. К. Перевантажені масою поживних речовин.
Провокуючими факторами при діабеті I типу є деякі вірусні інфекції (паротит, краснуха, цитомегаловірусна інфекція), діабет же ІІ типу найчастіше розвивається на тлі ожиріння.
Симптоматика і клінічний перебіг захворювання
Дефіцит інсуліну може наступити гостро або протікати в хронічній формі.
При гострому дефіциті інсуліну відзначаються:
- сухість у роті, спрага;
- сухість шкіри;
- зниження ваги на тлі підвищеного апетиту;
- слабкість, сонливість;
- кожний зуд;
- фурункульоз.
При несвоєчасній діагностиці та відсутності лікування хворий впадає в гіперглікемічну кому.
Хронічний дефіцит не відрізняється вираженою симптоматикою, він протікає тривало і завершується ускладненнями захворювання у вигляді:
- ураження сітківки (діабетичної ретинопатії) - проявляється погіршенням зору, часто з`являється пелена перед очима;
- ураження нирок (діабетичної нефропатії) - проявляється лабораторно появою білка в сечі, клінічно - частими пієлонефритами, абсцесами нирок;
- ураження периферичних нервів (ДПН) - проявляється поколюванням, болем в кінцівках;
- ураження судин (діабетичної ангіопатії) - проявляється зябкостью, похолоданням кінцівок, судомами в них, трофічними виразками.
Особливості перебігу цукрового діабету I типу
- Характеризується вираженими клінічними проявами.
- Розвивається в основному в молодих - у віці до 30-35 років.
- Погано піддається лікуванню.
- Початок захворювання часто гостре, іноді манифестируется комою.
- При отриманні терапії інсуліном зазвичай захворювання компенсується - виникає так званий медовий місяць діабетика, тобто настає ремісія, при якій хворий не потребує інсуліні.
- Після вірусної інфекції або інших провокуючих чинників (стресів, фізичних травм) діабет розвиваються знову - виникають ознаки його декомпенсації з подальшим розвитком ускладнень.
Клінічні особливості цукрового діабету II типу
- Розвивається без ознак декомпенсації, поступово.
- Частіше хворіють особи старше 40 років, частіше жінки.
- Ожиріння - одне з перших проявів хвороби і фактор ризику одночасно.
- Зазвичай хворі про своє захворювання і не здогадуються. Підвищений рівень глюкози в крові діагностується при зверненні їх до невропатолога - з приводу нейропатий, гінеколога - через сверблячки промежини, дерматолога - при грибкових ураженнях шкіри.
- Найчастіше захворювання протікає стабільно, клінічні прояви помірно виражені.
Діагностика цукрового діабету
- Визначення рівня глюкози в крові. Нормальне значення - 3,3-5,5 ммоль / л.
- Визначення рівня глюкози в сечі. Допустимий максимум - 8,88 ммоль / л.
- Визначення кетонових тіл в крові. У нормі - не більше 0,1 ммоль / л.
- Визначення кетонових тіл і ацетону в сечі. У нормі - сліди кетонових тел.
- Аналіз крові на вміст глікозильованого гемоглобіну. Норма - 4-6%.
- Визначення ІРІ (імунореактивного інсуліну). Нормальне значення - 86-180 нмоль / л. При діабеті І типу - знижений, при діабеті ІІ типу - в нормі або підвищений.
- Аналіз сечі - для діагностики ураження нирок.
- Капіляроскопія і біопсія шкіри, шлунка, ясен, нирок - для діагностики пошкодження судин.
- Огляд очного дня - для діагностики уражень сітківки.
Якщо отримані результати сумнівні (т. Е. Не дозволяють точно визначитися з діагнозом), проводять тест толерантності до глюкози: вимірюють рівень глікемії натщесерце, потім дають хворому вуглеводне навантаження (так званий пробний сніданок), через 2 години після якого знову дивляться рівень глюкози. При цукровому діабеті рівень глюкози в крові натще буде більш 6,1 ммоль / л, а через 2 години після пробного сніданку - більш 11,1 ммоль / л.
принципи лікування
При виникненні перших симптомів даного захворювання рекомендується якомога швидше звернутися до лікаря і обстежитися з метою підтвердження діагнозу, після чого необхідно відразу ж починати комплексне лікування.
Загальним в терапії обох типів захворювання є дієта, основою якої є виключення з раціону всіх легкозасвоюваних вуглеводів і жирів тваринного походження. Харчування - дробове, дрібними порціями.
Обов`язковим компонентом лікування хворих на діабет I типу є інсулін. Дозування його підбирається індивідуально в залежності від ваги хворого, рівня цукру в його крові і наявності ускладнень захворювання.
Рівень глюкози хворих на діабет II типу в окремих випадках може бути нормалізований лише дотриманням дієти. Основній масі хворих призначаються таблетовані цукрознижуючі препарати. У разі важкого перебігу захворювання особи, які страждають цим типом діабету, змушені також отримувати інсулін.
Крім того, діабетикам рекомендована і симптоматична терапія ускладнень захворювання, що включає препарати, що покращують мікроциркуляцію і вітаміни групи В.
Вилікувати діабет, на жаль, неможливо, але підтримання рівня глюкози в крові в нормальних межах значно полегшить стан хворого і надовго продовжить його життя.