Про діючій речовині діфенгідрамін, інструкції по застосуванню

Дифенгидрамин - активна речовина у вигляді мелкокристаллического порошку, він білого кольору, гіркуватий на смак, може навіть викликати незначне оніміння мови. Розчинний у воді, в ацетоні, крім того, в спирті і в хлороформі. Це чинне з`єднання входить до складу деяких медикаментозних засобів.

Інструкція по застосуванню

Фармакологічна дія

Лікарські засоби, що містять діючу речовину діфенгідрамін, володіють наступними діями: антигістамінних, снодійним, холинолитическим, крім того, протиблювотну, седативну, а також местноанестезирующим.

Препарат блокує гістамінові H1-рецептори, зменшує набряк, почервоніння тканин, а також знімає свербіж. Викликає місцеву анестезію, проявляє спазмолітичну дію, пригнічує кашльовий рефлекс. При нанесенні на шкірні покриви у вигляді гелю може викликати охолоджуючий і дерматотропнимі ефект.

Добре і швидко всмоктується при внутрішньому прийомі. Максимальна концентрація настає приблизно через шістдесят хвилин або чотири години. Зв`язування з білками доходить практично до 99%. Велика частина лікарського препарату метаболізується в печінці, а менша - виводиться з сечею за добу.

Показання до застосування

Перерахую численні свідчення для використання засобів, що містять дифенгидрамин в складі:

• При наявності полінозу і при крапівніце-
• При вазомоторному рініте-
• При сверблячих дерматозах-
• При наявності гострого ірідоцікліта-
• Показано засіб при алергічному кон`юнктівіте-
• При ангіоневротичному отеке-
• При капилляротоксикозе і при наявності сироваткової хвороби-
• При комплексному лікуванні анафілактичного шоку, бронхіальної астми, променевої хвороби, гиперацидного гастріта-
• При простудних захворюваннях-
• Ефективно засіб при порушенні сну-
• Медикамент використовують в якості премедікаціі-
• При паркінсонізме-
• При морської і повітряної хвороби-
• Ефективний препарат при синдромі Меньєра.

Лікарські препарати на основі дифенгидрамина, які виробляються у вигляді гелю, рекомендується призначати при сонячних опіках, при зудить екземі, при укусах комах, при вітряній віспі, крім того, при шкірній сверблячці різного походження, а також при контактному дерматиті.

Протипоказання до застосування




Серед протипоказань можна відзначити гіперчутливість до дифенгідраміну, період лактації, крім того, дитячий вік, зокрема, період новонародженості. З обережністю медикаменти використовують в наступних випадках: закритокутова глаукома, вагітність, а також гіпертрофія передміхурової залози.

Застосування і дозування

Існують наступні способи застосування препаратів, що містять дифенгидрамин: всередину, накожно, внутрішньом`язово і внутрішньовенно, крім того, ректально, інтраназально, а також у вигляді інстиляції в кон`юнктивальний мішок.

Всередину зазвичай рекомендується використовувати дозу від 30 до 50 мг до трьох разів на добу-Внутрішньом`язово - від 10 до 50 мг-внутрішньовенно - від 20 до 50 мг-ректальні супозиторії призначають до двох разів на день-в кон`юнктивальний мішок інстилюють по парі крапель до п`яти раз в день.

Для здійснення місцевої аплікації лікарський гель наносять безпосередньо на уражені ділянки шкірних покривів до чотирьох разів на день. При риніті препарат використовують інтраназально.

Побічні ефекти

Лікарські препарати, в складі яких присутня активна речовина діфенгідрамін, будуть викликати такі побічні прояви: приєднується загальна слабкість, виникає втома, зниження уваги, характерно запаморочення, сонливість, не виключена головний біль, безсоння, крім того, порушується координація рухів, а також можливо занепокоєння , збудливість, судоми, дратівливість, нервозність, ейфорія.

Крім того, сплутаність свідомості, шум у вухах, приєднується тремор, неврит, парестезії, відзначається порушення зору, гострий лабіринтит, двоїння в очах, зниження тиску, тахікардія, екстрасистолія, утруднене сечовипускання, ранні менструації, а також висип, озноб, пітливість і кропив`янка .

Серед лабораторних змін можна відзначити появу агранулоцитозу, тромбоцитопенія, а також розвивається гемолітична анемія. Крім того, характерна сухість у роті, запор, оніміння слизової оболонки рота, приєднується анорексія, нудота, рідкий стілець, блювота, закладеність носа, а також не виключено згущення бронхіального секрету і скрутність в області грудної клітини.




Передозування

Перерахую симптоми, які розвиваються при передозуванні: сплутаність свідомості, сухість у роті, не виключено утруднене дихання, приєднується стійке розширення зіниць, можливо почервоніння обличчя, а також розвиток судом у дітей. Рекомендується терміново провести симптоматичне лікування.

Препарати, що містять дифенгидрамин

Активна речовина діфенгідрамін міститься в препаратах Діабеніл, Бетадрін, Полінадім, які виробляються в очних краплях, крім того, фарміндустрія випускає ліки Гранд і Димедрол-Дарниця в гранулах, з яких готують розчин для внутрішнього прийому, а також в розчині для парентерального використання, в ректальних суппозиториях і в таблетках.

Крім того, є медикаментозний засіб Псило-бальзам, воно проводиться в однорідному гелі, а також випускається у вигляді олівця, який призначений для зовнішнього застосування.

висновок

Перед використанням лікарських засобів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.

Будьте здорові!

Тетяна, likuvati.ru



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » Про діючій речовині діфенгідрамін, інструкції по застосуванню