Золотий корінь, лікувальні властивості
Як стало зрозуміло, золотий корінь має лікувальні властивості, про які й піде мова. Ця рослина належить до сімейства толстянкових. З лікарською метою застосовують кореневище родіоли рожевої.
Якщо торкнутися ботанічний опис цієї рослини, то, можна сказати, що воно відноситься до трав`янистих багатолітників. Воно має досить-таки товстим кореневищем, яке забарвлене в бурий колір з незначним перламутровим відблиском. Вага його може досягати 500 грамів і більше.
Стебла численні, рідше поодинокі, їх висота може доходити до сорока сантиметрів. Листки сидячі, еліптичної або ланцетовидной форми, вони загострені, по краю пилчасті. Суцвіття представлено багатоквітковим щитком.
Квітки одностатеві з жовтими пелюстками. Плоди у вигляді зелених листівок невеликого розміру. Родіолу рожеву можна зустріти на Алтаї, на Уралі, а також в Східному Сибіру і на Далекому Сході, а також і на інших територіях.
• Заготівля золотого кореня
Кореневище рослини прийнято заготовлювати з кінця періоду цвітіння до закінчення вегетації. Їх акуратно викопують, потім очищають від прилип землі, при сильному забрудненні їх можна промити в проточній воді, після чого їх рекомендується подвяліть тінистої місцевості.
Після чого їх слід розрізати на невеликі шматочки, і помістити їх в автоматизовану сушильну камеру, де сировина швидко і якісно підготуватися. Термін зберігання готового кореневища становить три роки.
Варто відзначити, що готову сировину має досить-таки специфічним запахом, який трохи нагадує легкий аромат троянди, на смак золотий корінь гіркувато-терпкий.
• Про склад цієї рослини
Золотий корінь містить в своєму складі різні речовини, завдяки яким рослина і має лікувальні властивості. Отже, в кореневище присутні фенолоспірти, глікозиди, дубильні речовини, які відносяться до пирогалловой групі, а також і пахучу ефірну олію.
Серед флавоноїдів можна виділити гиперозид, кемпферол, кверцетин, изокверцитрин. Із присутніх органічних кислот є яблучна, галова, щавлева, лимонна, бурштинова. У коренях також виявлений віск, жири і марганець.
• Про лікувальні властивості
Препарати, які готують на основі золотого кореня, мають стимулюючу властивістю, впливають на збільшення продуктивності праці і працездатності, особливо явно цей ефект проявляється на тлі перевтоми. При цьому відбувається поліпшення обмінних процесів, що позитивним чином діє на життєдіяльність організму.
Спиртова настоянка, приготована з родіоли рожевої, стимулює розумову і фізичну діяльність, надає лікувальні властивості при нервово-психологічні проблеми, нормалізує сексуальну діяльність, а також позитивним чином впливає і на інші захворювання, в тому числі і на цукровий діабет.
Зазвичай спиртову настойку рекомендується приймати людям зі зниженим життєвим тонусом, при астенічних станах, при вегето-судинної дистонії, так як вона стимулює діяльність центральної нервової системи. Варто відзначити, що це зілля перевершує за своїми лікувальними властивостями елеутерокок.
Настоянку, приготовану з золотого кореня, застосовують при серцево-судинних захворюваннях, при порушенні діяльності травного тракту, її використовують при туберкульозі легень, при деяких шкірних захворюваннях, а також і зовнішньо у вигляді компресів і примочок, які накладають на ранову поверхню.
Відвар і настоянку застосовують при головному болю, при діареї, при меноррагиях, лихоманці, цинзі, при зниженій працездатності і при перевтомі, при гострих респіраторних захворюваннях, при подагрі, при цукровому діабеті, при імпотенції, при, анемії.
• Рецепт настоянки із золотого кореня
Варто сказати, що настоянку можна придбати як в аптечній мережі, так і приготувати самостійно в домашніх умовах. Для цього вам буде потрібно п`ятдесят грамів сухого кореневища родіоли рожевої. Його рекомендується досить-таки добре подрібнити, з цією метою вам знадобиться ступка і товкач.
Далі подрібнене кореневище тибетського женьшеню необхідно залити 500 мілілітрах етилового спирту або можна скористатися горілкою. Потім бутель рекомендується щільно закупорити і помістити її на два тижні в темне місце, причому щодня необхідно збовтувати тару.
Після того як зілля добре настоїться, його рекомендується профільтрувати, для цього слід скористатися марлею, складеною удвічі, або ж можна застосувати ситечко з дрібною насадкою. Приймають спиртову настойку після проведеної консультації з доктором по двадцять крапель тричі на день, цю процедуру потрібно проводити за тридцять хвилин до прийому їжі.
висновок
Перед застосуванням спиртової настоянки необхідно обов`язково порадитися з лікарем, самостійність в лікуванні застосовувати не варто, так як це може спричинити ускладнення з боку роботи внутрішніх органів.
Будьте здорові!
Тетяна, likuvati.ru