Як застосовувати диоксидин?

диоксидин - Антибактеріальний препарат, що відноситься до групи похідних хіноксалін. Має широкий спектр дії, проявляючи активність щодо Pseudomonas aeruginosa, Proteus vulgaris, Esherichia coli, Shigella flexneri, Shigella dysenteria, Shigella sonnei, Shigella boydii, Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Salmonella spp., Патогенних анаеробів (Clostridium perfringens), а також деяких штамів бактерій, стійких до інших антибактеріальних препаратів.

Препарат випускають у вигляді 1% розчину для зовнішнього і внутрішньопорожнинного застосування, розчину 0,5% для зовнішнього, внутрішньовенного і внутрішньопорожнинного застосування, мазі 5%.

застосування диоксидина

Диоксидин застосовують для лікування гнійної бактеріальної інфекції, викликаної чутливою до препарату мікрофлорою, при неефективності інших медикаментозних препаратів або їх поганої переносимості.

Зовнішньо Диоксидин застосовують при раневом і опіковому інфікуванні: для загоєння поверхневих і глибоких ран різної локалізації, інфікованих опіках, які довго не загоюються трофічних виразках і ранах, гнійних ранах при остеомієліту, флегмонах м`яких тканин.

Обробка ран диоксидина сприяє ефективному очищенню їх поверхні, стимулює регенерацію і крайову епітелізацію тканин, що позитивно впливає на перебіг ранового процесу.

Внутрішньопорожнинне введення диоксидина проводять при наявності гнійних процесів в черевної та грудної порожнини: гнійних плевритах, абсцесах легені, емпієма плеври, циститах, перитоніту, ранах, що мають глибокі гнійні порожнини (флегмони тазової клітковини, гнійний мастит, абсцеси м`яких тканин, післяопераційні рани жовчовивідних і сечових шляхів).

Зовнішнє застосування диоксидина

При поверхневих гнійних ранах на очищену від гнійно-некротичних мас поверхню рани накладають змочені в 0,5% або 1% розчині диоксидина серветки. Пов`язки змінюють через день або щодня, що залежить від стану рани.

При глибоких ранах їх тампонируют або зрошують 1% розчином диоксидина. Якщо встановлена дренажна трубка, вводять 20-100 мл 0,5% розчину.

При глибоких гнійних ранах при остеомієліті (рани стопи, кисті) застосовують ванночки з 0,5% або 1% розчином. Рідше рану обробляють шляхом введення препарату на 15-20 хвилин, з наступним накладенням пов`язки з 1% розчином.

Для профілактики післяопераційних інфекцій застосовують 0,1-0,5% розчин диоксидина.

При опіках, гнійних ранах, трофічних виразках застосовують мазь 5%.

Внутрішньопорожнинне застосування диоксидина

Перед застосуванням проводять пробу на переносимість диоксидина введенням в порожнину 10 мл 1% розчину. Якщо протягом 3-6 годин відсутні побічні ефекти (підвищення температури, озноб, запаморочення) приступають до курсового лікування, в іншому випадку Диоксидин не застосовують.

Введення препарату в порожнину проводять через катетер, дренажну трубку або шприц - 10-50 мл 1% розчину один або два рази на добу. Найбільша добова доза - 70 мл. Курс лікування при добрій переносимості становить три і більше тижнів, при необхідності через місяць його можна повторити.

Внутрішньовенне застосування диоксидина

При важких септичних станах внутрішньовенно крапельно вводять 0,5% розчин препарату, який попередньо розводять до концентрації 0,1-0,2% у фізіологічному розчині хлориду натрію або 5% розчині глюкози. Добова доза становить 600-900 мг, її вводять за 2-3 інфузії.

диоксидин дітям

Дітям можуть призначити 0,5% розчин препарату для лікування гайморитів і ринітів, але в одиничних випадках, якщо не підходить інший засіб, і тільки під наглядом лікаря.