Як регулювати апетит і почуття голоду

З`їсти щось ще або зупинитися? Тут рішення приймає мозок людини, а не шлунок. Але сьогодні вчені зрозуміли, що все-таки можна регулювати апетит, таким чином, перехитривши власний мозок. З`ясувати, що таке апетит до сих пір не представляється можливим. Зрозуміло одне це необхідний інстинкт для збереження життя. А керує всім цим мозок, який запускає гормональні та нервові механізми. Але як на них можна впливати, не завдаючи собі шкоди? Як продовжувати правильно харчуватися, і при цьому не зриватися на фастфуди і тортики? Як регулювати апетит і почуття голоду, на всі ці питання важливо знати відповіді.

Отже, звідки береться голод? Ось кілька сигналів, які свідчать про голод (головний біль, слабкість, пекуча порожнеча в шлунку, смоктання під ложечкою), це сигнали що пора приймати їжу. З`являються вони через наказ з харчового центру в головному мозку.

Наприклад, голодні спазми це скорочення шлунка кожні 15-20 хв. Якщо його просто наповнити неважливо чим, бутербродами, водою, клітковиною або просто роздути в ньому балон, як відбувається під час баріатричної операції, то голод повинен пройти. Але, на жаль, не проходить. Навіть при повному видаленні шлунка людина продовжує відчувати голод.

Відомо, що в мозку є два центри, які відповідають за голод і насичення. Вчені досліджують більше перший центр. З`ясувалося, що на центр насичення впливає факт прийому їжі (переварювання, ковтання, жування). Помітили, що після повноцінного прийому їжі, відчуття ситості відчувається довше, якщо порівнювати перекус фастфудом при рівній калорійності.

Шукаємо кнопку. Є кілька теорій з цього приводу. Ось та, що з`явилася зовсім недавно, вважається, що харчовий центр регулярно зчитує показники з спинний рідини і крові. Справа в тому, що склади цих рідин у голодного і ситої людини різні. Наприклад, провели експеримент і голодному хом`якові перелили кров, узяту у ситого хом`яка, і перший перестав шукати їжу.

Тут важливо розуміти, що ситість людини буде залежати від зовнішніх обставин (звичок, оточення, стресу). Але якщо подивитися на біохімію, то виходить, що апетит людини залежить від таких параметрів:

Рівень цукру (глюкози) в крові. Якщо кількість цукру в крові опуститься, нижчу від визначеної норми 3,3 ммоль л відбувається збудження і організм дає команду шукати їжу. Ознаки нестачі цієї речовини в крові (голодний непритомність, слабкість і тремтіння).

Рівень підшкірного жиру. Це наш запас енергії. Спеціальні жирові клітини (ліпоціти). Тут не має значення, як людина його втратить, вирішив привести фігуру в порядок або пробіг марафон. Адипоцити бажають відновитися. Виділяючи лептин (гормон), який потрапляє в мозок і дає інформацію, що запасів залишилося мало. Реакція не така миттєва, як на глюкозу, але все, же є. Це добре відомо тим, хто сидів на жорстких дієтах, коли протягом перших двох днів схуднення йде на ура, але після приходить наростаюче почуття голоду. Тут можна схитрувати, якщо худнути максимум 1 кг щотижня, то адипоцити взагалі не відреагують.

Температура. Відомо, що тепло це калорії, а калорії це енергія. Якщо мозок відчуває, що температура тіла впала, нижче 36,6 швидко приймається рішення про нестачу енергії. В результаті надходить команда від центру голоду, на пошук висококалорійної їжі.

Рівень амінокислот, це цеглини з яких будуються білки. Іноді, при гострій необхідності наша печінка може зробити з них молекулу глюкози. За дослідженнями стало зрозуміло, що наявність в крові амінокислот, пригальмовує активність в центрі голоду. Звідси випливає, що худнучи, слід їсти нежирний білок, який врятує від голоду і допоможе не бажати солодкого.

Інші фактори. З`ясувався зовсім дивовижний факт. При інтенсивному голодуванні клітини головного мозку (в гіпоталамусі) буквально поїдають самих себе. Це настільки потужний спусковий гачок, що будь-які морально-вольові перепони пожене нас до холодильника. Є дані, що недолік енергії буде сигналити в організмі, викидаючи гормони в печінку і шлунково-кишковий тракт.

Багато хто хотів би отримати таблетки від апетиту, щоб управляти центром насичення. Сьогодні активно працюють над ними часом успішно, а часом і небезпечно. Що там всередині? Є речовини близькі до адреналіну. Вони близькі до амфетамінів і на сьогодні вони просто заборонені. Так розплачується людина за зниження почуття голоду, своїми нервами. Є речовини близькі до серотоніну. Такі таблетки діють за принципом психотропних речовин і точно не нешкідливі. Вони можуть підвищити тиск, і навіть порушити функції мозку.

Речовини, які сильно впливають на чутливість до серотоніну і норадреналіну. При цьому не змінюють рівень цих речовин. Побічні дії подібних препаратів гіпертонія, безсоння, сухість у роті, головний біль і запори. Тому потрібно бути обережними і регулювати свій апетит більш безпечними методами.

На сьогоднішній день є напрям, яке вважають найперспективнішим. Підвищуючи чутливість особливих рецепторів мозку. Вони реагують на ендорфіни (гормон радості). Виробляються вони в мозку після здорових фізичних навантажень або інших задоволень. Так ендорфіни притупляють зневіру, біль і голод. Такі препарати вже є на ринку, що дозволяє отримати задоволення від більш маленьких порцій солодкого, приберуть потреба заїдати стрес. Думка експертів поки стримане і говорити про небезпеку можна буде тільки через кілька років.